INTERNATIONAL WEEKLY # 21 (02.12.2014 — 17.12.2014)

ЄВРОІНТЕГРАЦІЙНИЙ КУРС УКРАЇНИ: ЦІЛІ ВИЗНАЧЕНІ, АЛЕ РЕАЛІЗАЦІЯ ПОКИ ЩО ПРОБУКСОВУЄ

 

Діяльність нової української влади в напрямку євроінтеграції залишає подвійні відчуття: з одного боку – амбіційна коаліційна угода і найбільш проєвропейський уряд та парламент. З іншого – відсутність реальних реформ та вагомих зрушень по задекларованим напрямкам зближення із ЄС.

Задекларувавши європейський реформаторський курс і намір формувати новий Уряд без традиційного квотного принципу, новообрані депутати від «Народного фронту», Блоку Петра Порошенка, «Самопомочі», Радикальної партії і «Батьківщини», тим не менше, три тижні узгоджували текст коаліційної угоди. Причому невідомо, скільки би ще тривало узгодження коаліційних питань, якби не візит до Києва Віце-президента США Джозефа Байдена 21 листопада 2014 р., який закликав швидше формувати новий уряд і розпочинати реформи.

У Преамбулі Коаліційної угоди першої справді проєвропейської більшості у Верховній Раді України говориться, що «Основою реформ стане реалізація Угоди про асоціацію між Україною та Європейським Союзом». Текст Коаліційної угоди містить 17 розділів, у яких йдеться про реформи, які планується здійснити в різних галузях – починаючи від системи національної безпеки та оборони і Конституційної реформи – і до системи  управління  довкіллям[1]. У більшості розділів переважно загальними фразами говориться про необхідність приведення українського законодавства «у відповідність до стандартів ЄС», «директив ЄС» та «європейської практики». Посилання на конкретні директиви ЄС, у відповідність до яких має бути приведено українське законодавство, містяться лише в розділі XVII «Реформа  системи  управління  довкіллям  та  інтеграція екологічної політики у інші галузеві політики». Втім, у цілому, заявлені в Коаліційній угоді принципи реформування більшості галузей демонструють присутність у нової парламентської більшості концептуального бачення трансформації України в сучасну європейську державу.

Проте концептуального бачення цілей замало, потрібні конкретні кроки з реформування, причому негайні, адже Україна фактично балансує на межі дефолту, зростає незадоволення як власного населення, так і західних лідерів, які все частіше нагадують українській владі, що час, нарешті, починати реформи і боротися проти корупції. Чеський міністр закордонних справ Любомир Заоралек прямо сказав в інтерв’ю «Європейській правді» щодо побоювань ЄС, що український уряд знову «не виконає обіцяного» і реформування залишиться лише «на словах». Л.Заоралек також наголосив, що на інвестиції та економічну допомогу Україна може розраховувати лише після того, як проведе реформи.[2] «Не змарнувати втретє» свій шанс закликав українців і віце-президент США Джо Байден[3] – а отже, занепокоєння щодо реальної націленості нової української на реформи має місце по обидва боки Атлантики.

Проголосована у ВР 11 грудня 2014 р. Програма дій «нового» Уряду Арсенія Яценюка взагалі не містить жодної конкретики ні щодо реформ, ні щодо євроінтеграції. І це при тому, що уряд можна називати новим лише умовно, адже той же Арсеній Яценюк працює прем’єр-міністром вже 10 місяців. Відсутність реформ віддаляє Україну від отримання фінансової допомоги Заходу. Приміром, Україна вже не встигає виконати умови отримання наступного траншу ЄС на проведення реформ, зокрема, щодо термінів запровадження нової системи декларування доходів держслужбовців відповідно до Закону «Про попередження корупції».[4] Невиконання Міністерством фінансів свого зобов’язання привести до 18 листопада свої нормативні акти у відповідність до чинного законодавства України мало наслідком відмову американської компанії «Chevron» від участі в проекту по видобутку сланцевого газу на Олеському майданчику в Західній Україні.[5]

Україна вже практично вичерпала ресурс нарощування експорту до країн ЄС, який надавало одностороннє зниження тарифів Брюсселем через те, що вітчизняне законодавство з технічного, санітарного та фітосанітарного регулювання не адаптоване до норм ЄС.[6] Тепер уряд планує авральними темпами надолужувати втрачений час – заступник міністра економічного розвитку Валерій П'ятницький заявив, що уряд розраховує до кінця року провести у відповідність до регламентів до норм Євросоюзу 3 тис. технічних стандартів.[7] Робити це планують простим перекладом європейських регламентів, без їх адаптації до українських норм, що майже гарантовано призведе до проблем в українських виробників, які доведеться вирішувати згодом.

Марнування часу є особливо небезпечним з огляду на те, що Росія використовує його для мобілізації своїх «друзів» з числа європейських політиків та експертів і проводячи масштабну інформаційну кампанію з дискредитації України. 5 грудня «Die Zeit» опублікувала лист 60 німецьких політиків, бізнесменів та громадських діячів, які закликали припинити розширення Заходу на Схід і фактично визнати Україну сферою впливу Росії. За кілька днів на цей лист дали відповідь 100 німецьких експертів, які закликали позбутися ілюзій щодо Росії та не заохочувати її експансії. Втім, німецька преса значно більш широко висвітлювала лист 60 друзів Росії, ніж лист 100 друзів України. Прикметно і те, що міністр закордонних справ ФРН Франк-Вальтер Штайнмаєр висловився швидше прихильно, ніж критично щодо листа 60-ти.[8]

Термін дії першої хвилі санкцій ЄС щодо РФ закінчується в квітні 2015 р., і Москва вже близька до того, щоб переконати уряди Угорщини, Кіпру та Італії заблокувати продовження обмежень. Таємно підготований візит президента Франції Франсуа Олланда в Москву 8 грудня 2014 р. може свідчити, що Париж також готовий до сепаратних компромісів.

Симпатії ЄС до України сягнули межі і в разі недостатньої активності Києва можуть піти в зворотному напрямку. Якщо до весни Київ не продемонструє на ділі відданості справі євроінтеграції шляхом реформ та імплементації Угоди про Асоціацію – тоді в європейських «адвокатів» України буде небагато аргументів, щоб переконати Євросоюз продовжувати підтримувати нашу країну.




[1] Коаліційна угода. – http://samopomich.ua/wp-content/uploads/2014/11/Koaliciyna_uhoda_parafovana_20.11.pdf.

[2] Глава МЗС Чехії: "Не можу контролювати заяви Земана, та нашу політику формує не він". – http://www.eurointegration.com.ua/interview/2014/12/8/7028524/.

[3] Biden: Ukraine Can't 'Blow' Another Chance To Change. – http://www.rferl.org/content/biden-ukraine-cant-blow-another-chance-to-change/26734598.html.

[4] Тетяна Ковтун, представництво ЄС: "Певні реформи Україна не встигає провести до дедлайну". – http://www.eurointegration.com.ua/interview/2014/12/15/7028739/.

[5] Chevron вирішила вийти з проекту по освоєнню Олеської площі – джерело. – http://www.epravda.com.ua/news/2014/12/15/512959/.

[6] Темпи зростання українського експорту до ЄС почали знижуватися – Пятницький. – http://www.eurointegration.com.ua/news/2014/12/12/7028711/.

[7] До кінця року Україна адаптує до норм ЄС 3 тис. техстандартів та регламентів. – http://www.eurointegration.com.ua/news/2014/12/3/7028422/.

[8] Штайнмаєр: Українсько-російський конфлікт – найнебезпечніший у Європі за останні десятиліття. – http://www.dw.de/штайнмаєр-українсько-російський-конфлікт-найнебезпечніший-у-європі-за-останні-десятиліття/a-18127055.

This entry was posted in Аналіз теми тижня. Bookmark the permalink.

Один коментар на INTERNATIONAL WEEKLY # 21 (02.12.2014 — 17.12.2014)

  1. Костянтин says:

    Донесіть це до свого прем'єра. У нес прийнято допомагати лише тим хто й сам працює. Не змарнуйте шанс, бо мабуть це останній.