INTERNATIONAL WEEKLY № 5 (16.03.2017 – 31.03.2017)

НАТО продовжує політику підтримки України

31 березня у Брюсселі відбулася зустріч міністрів закордонних справ країн НАТО. Зустріч міністрів була певним підготовчим етапом до травневого саміту НАТО, який планує відвідати президент США Дональд Трамп. Варто зазначити, що зустріч міністрів НАТО планувалося провести 5-6 квітня, однак її перенесли на більш ранній термін щоб державний секретар США Рекс Тіллерсон зміг взяти у ній участь. Раніше повідомлялося, що Тіллерсон відправить свого заступника для участі у зустрічі НАТО, а сам здійснить візит у Москву. Очевидно, для НАТО важливою є консолідація та єднання у політиці щодо основних питань  безпеки та оборони, у першу чергу стосовно агресивної політики Росії, а позиція США у цьому є надважливою. Однак перенесення зустрічі на березень призвело до скасування візиту міністра закордонних справ Британії Бориса Джонсона  до Росії.

Зустріч глав МЗС країн НАТО показово продемонструвала підтримку України в російсько-українському конфлікті. Держсекретар США заявив, що антиросійські санкції США залишаться в силі, поки офіційна Москва не виконає всіх умов Мінських угод і не поверне Україні Крим. «Російська агресія в Україні не ослабла. Ця зустріч є наочною демонстрацією політичної підтримки НАТО України», – наголосив Тіллерсон. Також він підкреслив успіх у проведених реформах в Україні, і закликав українську владу «подвоїти зусилля» щодо їх проведення[1]. Разом з тим, РФ висловила «здивування» щодо заяв Рекса Тіллерсона[2]. У коментарях МЗС РФ щодо результатів засідання міністрів МЗС НАТО йдеться, що фактично, Росії нав’язується конфронтаційна парадигма відносин, основана на логіці військового протистояння.

Канада також підтримала Україну і заявила, що не має наміру миритися з незаконними діями Росії на Донбасі і в Криму. Про це у суботу, 1 квітня, повідомила міністр закордонних справ Канади Христя Фріланд за результатами зустрічі в Брюсселі глав зовнішньополітичних відомств країн-членів НАТО.[3]

     Такі дипломатичні преференції країн-лідерів НАТО свідчать не на користь Росії. Проведення цієї зустрічі на рівні міністрів закордонних справ продемонструвало пріоритетність України для Альянсу над певними порозуміннями з РФ. Кремль продовжує розглядати активність НАТО як загрозу власній безпеці і всіляко намагається дестабілізувати та дискредитувати Альянс. Останнім підтвердженням цьому є спроби РФ перешкодити участі Норвегії в розбудові системи протиракетної оборони Альянсу.

Всередині Альянсу розуміють усю загрозу яка надходить з боку Росії, і відповідно, реагують на це. Так, раніше в березні на слуханнях у Сенатському комітеті зі збройних сил верховний головнокомандувач об'єднаними збройними силами НАТО в Європі генерал Кертіс Скапарротті виступив за надання Україні летальної зброї. «Вони протистоять так званим сепаратистам, які, насправді, є російськими ставлениками. Росія постачає їм смертоносну зброю і також випробовує там деякі нові військові методи. Ми маємо посилити українські збройні сили настільки, наскільки це можливо», – заявив генерал Скапарротті [4]. Відзначимо, це вже не перші такі коментарі вищого військового командування НАТО, і ми зазначали про них у попередніх виданнях. Цілком очевидно, що військові найбільш адекватно оцінюють російську воєнну загрозу на відміну від західних політиків. Це є підставою вважати, що розмови у НАТО про це ведуться, але політичне рішення про надання Україні летальної зброї ще не визріло.

Знову підкреслюємо, що НАТО послідовний у своїй політико-дипломатичній підтримці України, про що свідчить зустріч міністрів закордонних справ НАТО. Однозначно, Україні слід і надалі рухатися у напрямку інтеграції в НАТО, а також заручитися підтримкою країн членів Альянсу.  Проте українські політики не позбавлені старої спадщини щодо маніпуляцій тематикою НАТО. Так, 22 березня, Верховна Рада України ухвалила звернення до Конгресу США, в якому просить розглянути питання укладання з Україною оборонної угоди та надання їй статусу основного союзника поза НАТО  (Major Non-NATO Ally), апелюючи до Будапештського меморандуму. Та чи є це реальним? Такі дії української влади мають більш ілюзійний характер і виглядають як пошук альтернативи Північноатлантичному альянсу, однак завданням номер один має залишатися інтеграція до НАТО. Стосовно ж питання надання Україні статусу основного союзника США поза НАТО, то ще у 2014 році президент Обама сказав такій ініціативі «ні», обґрунтувавши це тим, що ми вже маємо рівень співпраці у сфері безпеки й оборони між Україною та США набагато вищий, ніж це передбачає такий статус.[5] Що ж до пріоритетів Трампа, то йому будуть цікавими країни, які є найважливішими торгівельними партнерами, і очевидно, тільки вони можуть розраховувати на значну військову допомогу.  Тож питання озброєння нашої держави залишається на даний час невизначеним.

Таким чином, у перспективі не варто сподіватися на те, що США нададуть Україні статус основного союзника поза НАТО,  хоча публічно засуджують агресію Росії. Такої ж думки експерт RAND Corporation Ендрю Рейдін який відмітив: «… думаю, США віддані продовжувати підтримку здатності України захищати себе. Проте США не будуть схильні підписувати угоду, яка би вимагала від них прийти на допомогу Україні»[6]. 

  1. https://www.state.gov/secretary/remarks/2017/03/269359.htm

  2. http://www.mid.ru/ru/foreign_policy/news/-asset_publisher/cKNonkJE02Bw/content/id/2714612

  3. http://zaxid.net/news/showNews.do?na_samiti_goliv_mzs_krayin_nato_kanada_vislovila_pidtrimku_ukrayini&objectId=1422248

  4. http://ukrainian.voanews.com/a/scaparrotti-ukraine/3779171.html

  5. http://www.bbc.com/ukrainian/news_in_brief/2014/09/140919_hk_poroshenko_obama_ally_no.shtml

  6. http://www.dw.com/uk/%D0%B0%D0%BC%D0%B5%D1%80%D0%B8%D0%BA%D0%B0%D0%BD%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B8%D0%B9-%D0%B5%D0%BA%D1%81%D0%BF%D0%B5%D1%80%D1%82-%D1%81%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%83%D1%81-%D1%81%D0%BE%D1%8E%D0%B7%D0%BD%D0%B8%D0%BA%D0%B0-%D1%81%D1%88%D0%B0-%D0%BF%D0%BE%D0%B7%D0%B0-%D0%BD%D0%B0%D1%82%D0%BE-%D1%89%D0%B5-%D0%BD%D0%B5-%D0%BE%D0%B7%D0%BD%D0%B0%D1%87%D0%B0%D1%94-%D0%B2%D0%B7%D0%B0%D1%94%D0%BC%D0%BD%D0%BE%D1%97-%D0%BE%D0%B1%D0%BE%D1%80%D0%BE%D0%BD%D0%B8/a-38085639


This entry was posted in Аналіз теми тижня. Bookmark the permalink.

Comments are closed.