INTERNATIONAL WEEKLY № 6 (01.04.2017 — 15.04.2017)

Про 68-му річницю створення НАТО та перспективи відносин України з Альянсом 

4 квітня відбулася річниця створення НАТО. 68 років тому був підписаний Північноатлантичний договір, який є основоположним документом НАТО. Згідно Статуту Альянсу, головна роль НАТО полягає у забезпеченні свободи і безпеки країн-членів з використанням політичних і військових засобів. Головним військово-політичним принципом організації є система колективної безпеки, тобто спільних організованих дій всіх її членів у відповідь на напад ззовні. [1]

Зважаючи як на сучасний розвиток міжнародної ситуації в Європі так і  світове безпекове напруження, нині роль НАТО не можливо переоцінити. Як відзначив Міністр закордонних справ П. Клімкін з нагоди утворення Альянсу: «НАТО – це дещо більше, ніж оборона. Це загальні цінності і зобов'язання, згуртована позиція проти агресії. І після 68 років затребувана більше, ніж коли-небудь раніше»[2]. Президент України Петро Порошенко провів зустріч з Паоло Аллі, головою Парламентської асамблеї НАТО. Аллі наголосив, що і держави-члени НАТО, і Парламентська Асамблея НАТО повністю підтримують процес реформ в Україні і засуджують незаконну анексію Криму та агресію Російської Федерації на Донбасі. Він відзначив: «Захист України є захистом для нас самих». [3]

Пізніше, 8 квітня Президент України Петро Порошенко підписав Указ «Про затвердження Річної національної програми під егідою Комісії Україна – НАТО на 2017 рік». Оновлена і вдосконалена Програма передбачає проведення реформ в секторі безпеки та оборони, втілення соціально-політичних та правових перетворень, боротьбу з корупцією та децентралізацію влади. Як зазначається в документі пріоритетним завданням України є досягнення повної сумісності органів сектору безпеки і оборони з відповідними органами держав-членів НАТО. Програма передбачає нарощування всебічної й всеосяжної «практичної співпраці з Альянсом» шляхом залучення «фінансових, матеріально-технічних та інших можливостей НАТО та держав-членів» організації задля посилення обороноздатності України та можливостей протидіяти триваючій російській агресії [4].

Як видно чинна влада переслідує у відносинах з Альянсом тільки одну мету – отримання  фінансової, матеріально-технічної, дипломатичної та консультативної підтримки за для посилення обороноздатності країни. При цьому влада уникає постановки питання про використання головної переваги Альянсу – принципу колективної оборони. І це при тому, що Україна стала жертвою російської воєнної агресії. Відтак, звернення до такого принципу видається найбільш нагальним і очевидним усім, включно з представниками Альянсу, окрім чинної української влади. 

Так, директор Офісу зв'язку НАТО в Україні Александер Вінніков у виступі на прийнятті в Києві з нагоди 68-річниці створення Альянсу, нагадав, що у липні відзначатиметься 20-річчя підписання Хартії про особливе партнерство між Україною та НАТО. За його словами, за цей час на тлі зміни викликів і пріоритетів незмінним залишалося те, що Україна і  НАТО разом, пліч-о-пліч, протистояли загрозам безпеці і докладали спільних зусиль для захисту цінностей. «У складні часи союзники відчували підтримку України, яка брала активну участь практично в усіх операціях і місіях під проводом НАТО. У свою чергу, Альянс сьогодні підтримує Україну і виступає за її право на суверенітет і незалежність», – наголосив Вінніков [5]. Також, він підкреслив, що необхідно закріпити основні євроатлантичні принципи в українському законодавстві, а реформи мають стати незворотними.

Окрім того, у рамках 10-го Київського безпекового форуму відбулася зустріч Прем'єр-міністра України Володимира Гройсмана та заступника генсека НАТО Роуз Геттемюллер. Пані Геттемюллер зазначила, що сьогодні для України потрібні сміливі рішення від НАТО. Важливим є те, що сторони обговорили конкретні проекти співробітництва України та НАТО, зокрема щодо імплементації трастових фондів НАТО на підтримку України, а також у рамках платформи Україна – НАТО з вивчення досвіду протидії гібридній війні в Україні. Разом з тим заступниця генсека НАТО наголосила, що НАТО на українському досвіді вчиться протистояти гібридним загрозам та назвала Україну «цінним партнером» НАТО і заявила що Київ сам має обирати шляхи для гарантування своєї безпеки. Крім того, вона наголосила, що НАТО і надалі надаватиме підтримку Україні [6]. Як показують соціологічні опитування українська нація досить чітко визначилась із шляхами забезпечення національної безпеки. 74% її представників готові голосувати на референдумі за членство України в НАТО. Натомість чинна українська влада і надалі має намір обмежуватись форматом співробітництва у відносинах з Альянсом.

Така її невизначеність не тільки дезорієнтує НАТО та українське суспільство, але й активізує діяльність проросійських сил в Україні. Уникаючи прямої критики на адресу НАТО, вони намагаються дискредитувати надійність його безпекових гарантій за допомогою таких слоганів як: «Виконання 5-ї статті Вашингтонського договору про колективну оборону для НАТО не є обов’язковим», «НАТО більше не дотримується демократичних цінностей», або «Україну в НАТО не чекають». Незважаючи на те, що Україна стала жертвою агресії і дві частини її території окуповані російськими військами, ці сили, як наприклад партія «Соціалісти», знову витягують жупел «нейтрального статусу» для України, чудово усвідомлюючи, що подібний йому сумнозвісний «позаблоковий статус» став однією з передумов тієї війни, яку Росія розв’язала проти України. Інші прихильники нейтрального статусу пропонують взагалі відмовитись від зовнішньої політики, зліквідувати МЗС і перестати себе вважати суб’єктом міжнародних відносин [7], що фактично означає самозречення України від свого державного суверенітету. 

Таким чином, проаналізувавши ряд заяв керівництва НАТО в контексті відзначення річниці його створення, можемо констатувати: з одного боку, значну прихильність Альянсу до України. Організація готова надавати Києву комплексну допомогу, адже безпосередньо біля кордонів НАТО, Росія продовжує нарощувати військові сили, які  очевидно спрямовані проти східного флангу НАТО і не виключає можливості війни з Альянсом. А з іншого – певну невизначеність в перспективах подальших відносин між Україною та НАТО як з боку чинної української влади, так і з боку Альянсу.

Поки що в НАТО усвідомили гостру потребу в посиленні оборони своїх членів які знаходяться на його східному фланзі і межують з Росією. Але Альянс досі не визначився зі стратегією стримування російської загрози євроатлантичній безпеці та демократичним цінностям. Цей процес знаходиться тільки на стадії переосмислення того, якою має бути ця стратегія. Одні говорять про стратегію гібридного стримування Росії, інші – про відновлення стратегічного партнерства з нею. В залежності від результатів цього переосмислення визначається і роль України, яка має перетворитися з предмету кризи європейської безпеки у форпост євроатлантичної безпеки. В такому разі знову постане питання про необхідність членства України в НАТО.

Адже нині світ стрімко змінюється, змінюються й основні виклики і загрози яким потрібно протистояти і шукати шляхи їх подолання. Раніше лунало багато критики на адресу НАТО, що організація є застарілою і не здатною реагувати на сучасні загрози, як від Президента США так і від деяких експертів. Так, з приходом до влади Трампа була присутня певна невизначеність в середині Альянсу, але нині НАТО залишається тим форпостом колективної безпеки у Північноатлантичному вимірі, якому поки що немає альтернативи.

 

На фоні нового витка міжнародного напруженням у зв’язку з поширенням інформації про спільні навчання Росії та Білорусі біля кордонів НАТО, підтримкою РФ Уряду Сирії, напруження відносин Кремля і Вашингтону у зв’язку з обстрілом сирійських урядових баз, відносини України з НАТО мають посилюватися, адже Альянс розуміє, що Росія веде гібридну війну не тільки проти України, а й проти Західного світу і  вклад України у протистоянні  РФ та її гібридних маніпуляцій досить великий.

 

  1. http://na.mil.gov.ua/47798-nato-vidznachaye-68-mu-richnytsyu-z-dnya-svogo-zasnuvannya
  2. https://www.unian.ua/politics/1858261-klimkin-z-nagodi-68-ji-richnitsi-stvorennya-nato-alyans-yak-nikoli-zatrebuvaniy.html
  3. http://www.president.gov.ua/news/prezident-ukrayini-proviv-zustrich-z-golovoyu-parlamentskoyi-40882
  4. http://www.president.gov.ua/news/prezident-zatverdiv-programu-spivrobitnictva-ukrayini-z-nato-40922
  5. https://www.ukrinform.ua/rubric-politycs/2206574-nato-ne-viznalo-i-ne-viznae-nezakonnoi-aneksii-krimu-vinnikov.htm
  6. http://www.radiosvoboda.org/a/news/28416150.html
  7. Об украинском нейтралитете. // Экономист. – 2017. – Весна. – С.3.

 

This entry was posted in Аналіз теми тижня. Bookmark the permalink.

Comments are closed.