INTERNATIONAL WEEKLY № 9 (16.05.2017 — 31.05.2017)

Які надії принесла Україні зустріч глав країн НАТО

 

25 травня у Брюсселі відбулася зустріч глав держав-членів НАТО. Напередодні події, 24 травня, в НАТО заявили, що знімають статус саміту із цієї зустрічі. Зниження статусу саміту фактично означає, що не будуть ухвалюватися офіційні документи саміту, тобто формальні рішення Атлантичної ради. Як відомо, вперше у такому заході  взяли участь президенти США та Франції.

Основними результатами згаданої зустрічі можна вважати:

1.       заяву Дональда Трампа про те, що Вашингтон дотримуватиметься своїх зобов'язань щодо колективної безпеки в рамках Альянсу. Однак він не згадав, що Америка гарантує виконання ст. 5 Статуту НАТО, натомість вимагав збільшити фінансові витрати країн-членів на оборону;

2.      НАТО приєднається до коаліції проти терористичного угрупування «Ісламська Держава» (проте, Генсек організації наголосив, що це не означатиме, що Альянс безпосередньо братиме участь у бойових діях проти ісламістів, а виконуватиме координаційні функції і братиме участь в політичних дискусіях її членів);

3.       країни НАТО підтримали подвійну стратегію Ангели Меркель та підтвердили підхід до відносин Альянсу з Росією, що передбачає поєднання діалогу з безпековими заходами [1].

Для України зустріч глав держав НАТО стала знаковою, так-як більшість лідерів країн Альянсу висловилися за зміцнення партнерства з Україною та продовження надання підтримки нашій державі.
«… Альянс виступає на підтримку того, що ми будемо продовжувати зміцнювати наше партнерство з Україною, надавати практичну та політичну підтримку», – заявив Столтенберг ввечері у четвер, 25 травня, після завершення зустрічі лідерів держав НАТО у Брюсселі [1].

За словами виконувача обов'язків глави місії України при НАТО Єгора Божка, Україна та питання російської агресії дуже часто згадувалися як в офіційних виступах, так і в кулуарних обговореннях [2]. Напередодні зустрічі Дональд Трамп, проти команди якого у США триває розслідування щодо контактів з російським керівництвом, підтвердив загальну позицію країн Заходу: Москва має нести відповідальність за анексію українського півострова Крим та за свої дії на Сході України [3].

У цьому контексті відомий експерт з питань Східної Європи та Росії, викладач Королівського коледжу у Лондоні, Александер Кларксон у Twitter зазначив, якщо зважати на те, яку важливість президент США Дональд Трамп приділяє витратам країн-членів НАТО на оборону, Україна має вже зараз отримати дозвіл на приєднання до цього оборонного альянсу [4]. Проте, низка впливових ЗМІ розкритикували Трампа за його різкий тон з партнерами по НАТО.  У країн-членів НАТО склалася більш-менш чітка позиція щодо Росії, однак щодо питань тероризму та міграції, на яких акцентував Трамп досі немає єдності. Тому, лунала критика в бік Президента США, що він роз’єднує НАТО, хоча мав би докладати зусилля для єднання. Щодо питання України то після перемовин з Дональдом Трампом Туск заявив: «Я не можу сказати, що в нас на 100 відсотків спільні позиції щодо Росії. Однак, що стосується конфлікту в Україні, здається, що ми на одній лінії»[3].

Загалом єдності в усіх питаннях на зустрічі лідерів країн НАТО не досягнуто. Заяви Дональда Трампа були дещо розмитими. І очевидно, саме через певну непередбачуваність Дональда Трампа було вирішено зняти статус саміту із зустрічі країн-членів Альянсу. З приходом до влади адміністрації Трампа у самому НАТО присутня деяка невизначеність. США досі не мають постійного представника в НАТО а Держдеп залишається без керівників на  ключових напрямках. За цих умов, знизивши зустрічі до «вечері» в НАТО змогли уникнути підсумкового документу «декларації саміту» по  якому не вдалося б досягти остаточної згоди.

Однак, зустріч лідерів держав НАТО надала чіткі сигнали світові про подальшу підтримку України та несприйняття агресивної політики Росії. Заяви керівництва НАТО свідчать, що Україна знаходиться у зоні його пріоритетної уваги. Очевидно, що Альянс і надалі надаватиме матеріально-технічну допомогу для розвитку сектора безпеки і оборони України. Відзначимо, за останні роки співробітництво України і НАТО має набагато більші масштаби ніж будь коли раніше. Окрім перетворень у збройних силах, нині «Укроборонпром» за участі НАТО організовує академію, де представників оборонних підприємств нашої держави навчатимуть методам роботи за стандартами НАТО [5].

 Заступник генсека Організації Північноатлантичного договору Роуз Геттемюллер, яка у відеозверненні зі штаб-квартири НАТО присвяченому 

20-ти річчю заснування Центру інформації та документації НАТО в Україні до студентів Інституту міжнародних відносин Київського національного університету імені Тараса Шевченка та експертів наголосила, що «Північноатлантичний альянс продовжуватиме допомагати Україні здійснювати всі реформи, які зроблять її сильнішою та більш стабільною» [7]. Вона також запевнила, що союзники НАТО не визнаватимуть нелегальну та нелегітимну анексію Криму. Водночас вона відзначила, що Україна є одним із найцінніших партнерів НАТО. Відтак, зустріч глав – держав Альянсу на вищому рівні окреслила головний перспективний напрямок співробітництва з Україною – допомога в реформах. Головне питання чи вистачить політичної волі у керівництва нашої держави вести країну до логічного результату такого співробітництва.

  1. http://bit.ly/2rTgVu0
  2. http://bit.ly/2rTuGJ6
  3. http://bit.ly/2qF5GAS
  4. https://twitter.com/APHClarkson
  5. https://www.eurointegration.com.ua/experts/2017/05/25/7066190/
  6. http://m.day.kyiv.ua/uk/article/den-planety/20-rokiv-poryad-ale-ne-razom

This entry was posted in Аналіз теми тижня. Bookmark the permalink.

Comments are closed.