INTERNATIONAL WEEKLY № 15 (01.10.2017 — 18.10.2017)

Болісний процес судової реформи в Україні та реакція ЄС.

3 жовтня 2017 року Верховна Рада України ухвалила в другому читанні та в цілому законопроект №6232 про внесення змін до низки кодексів, який запускає судову реформу. Через великий обсяг документ розділено на 6 розділів: зміни до Господарського процесуального кодексу; зміни до Цивільного процесуального кодексу; зміни до Кодексу адміністративного судочинства; зміни до низки законів і кодексів; зміни до закону «Про судоустрій і статус суддів»; прикінцеві положення [1].

Цей закон, зокрема, визначає Верховний Суд як єдину касаційну інстанцію в Україні, а також запроваджує механізм розгляду типових справ за прикладом рішення Верховного Суду в одній із подібних справ (так зване прецедентне право). Також запроваджується Вищий суд з питань інтелектуальної власності так званий «електронний суд» (Єдина судова інформаційно-телекомунікаційна система) [2].

Напередодні у вересні Міністр юстиції України Павло Петренко зазначив: «Україні не потрібна косметична судова реформа, і перевчити 8 тисяч суддів та змусити їх виконувати свої функції чесно – неможливо. Саме тому ми почали повне перезавантаження судової системи. Так, повністю із нуля створюється Верховний Суд, і зараз ми очікуємо, що будуть призначені перші судді після публічного конкурсу. Також мають бути перезапущені всі апеляційні та місцеві суди» [3].

У вересні 2017 року Вища рада правосуддя розпочала розгляд матеріалів щодо внесення подання Президентові про призначення на посади суддів Верховного Суду. В ЄС наголосили, що це дає Україні історичну можливість вивести судову реформу в країні на новий рівень. У коментарі представництва ЄС в Україні зокрема зазначено:  «ЄС уважно слідкував за процесом відбору та надав значну підтримку в цьому питанні. Тепер Вища рада правосуддя відповідає за призначення суддями лише тих кандидатів, чия доброчесність, незалежність, а також професійність є безсумнівними». Окрім того було вказано що Верховний суд може почати роботу не в повному складі, і це не є проблемою. «Високі вимоги можуть привести до того, що цього року будуть заповнені не всі з передбачених 120 місць», – йдеться у заяві [4].

Вища рада правосуддя подала президенту список з 111 кандидатів, який  включає декількох осіб, щодо яких було висловлено негативний висновок Громадською радою доброчесності. У зв’язку з цим, Представництво Європейського Союзу в Україні закликало Вищу раду правосуддя пояснити обрання в кандидати на посади суддів оновленого Верховного суду осіб із заплямованою репутацією.

«Чесність, незалежність та професійні якості усіх суддів не повинні викликати сумнівів. Запропонований список кандидатів включає декількох осіб, щодо яких було висловлено негативний висновок Громадською радою доброчесності, яка особливо наголосила на розбіжностях поміж їх активами та їх законним доходом. Призначення навіть кількох суддів із заплямованою репутацією може підірвати довіру до всієї реформи», – наголосили європейські дипломати. Також вони додали, що у відповідності до європейських стандартів, Вища рада правосуддя повинна пояснити свої рішення таким чином, щоби жодних обґрунтованих сумнівів не залишилося щодо чесності запропонованих кандидатів, і відповідно до цього, відновити довіру українських громадян у незалежності і чесності Верховного суду [5].

Як відомо ЄС збільшив допомогу Україні на впровадження реформ та демократичних перетворень адже прагне не допустити подальшого посилення тут російських впливів та підходів. До нині судова реформа всіляко гальмувалася українськими політиками і стала вразливим місцем усієї антикорупційної реформи. Це свідчить про те, що влада в Україні боїться створення незалежних, прозорих судів, які б суворо дотримувалися б законів України і не дозволяли б порушувати їх іншим.  Як зазначено в звіті Гельсінської комісії США (Комісії з безпеки і співробітництва в Європі) корупція не дозволяє Україні стати повноцінною процвітаючою демократією і заважає їй боротися проти агресії Росії. «Олігархи захопили державу Україна, витіснивши некорумповані політичні партії і змагаючись один з одним, щоб розікрасти українські багатства», – йдеться в резюме звіту [6]. Разом з тим, це негативно впливає на міжнародний імідж держави.

 

  1.  http://w1.c1.rada.gov.ua/pls/zweb2/webproc4_1?pf3511=61415
  2. http://www.pravda.com.ua/news/2017/10/6/7157495/
  3. http://zik.ua/news/2017/09/27/petrenko_ukraini_ne_potribna_kosmetychna_sudova_reforma_1175721
  4. http://www.eurointegration.com.ua/news/2017/09/12/7070854/
  5. https://www.unian.ua/politics/2169986-u-es-zaklikayut-poyasniti-obrannya-do-verhovnogo-sudu-suddiv-scho-oskandalilisya.html
  6. https://www.radiosvoboda.org/a/news/28799948.htmlhttps://www.radiosvoboda.org/a/news/28799948.html
This entry was posted in Аналіз теми тижня. Bookmark the permalink.

Comments are closed.