INTERNATIONAL WEEKLY № 15 (01.10.2017 — 18.10.2017)

Стратегічна допомога НАТО Україні як інвестиція у боротьбу з російською тотальною дезінформацією.

На початку жовтня 2017 року відбулося засідання Парламентської асамблеї (ПА) НАТО в Бухаресті. Для України згадана подія відзначилася низкою позитивних сигналів від НАТО. По-перше, було прийнято резолюцію «Зміцнення стабільності й безпеки в Чорноморському регіоні» [1] з урахуванням поправки української делегації, що передбачає продовження стратегічного обговорення з Україною та Грузією питання чорноморської безпеки, а також подальшого посилення співпраці в рамках діяльності НАТО. Про це повідомила глава української делегації, народний депутат Ірина Фріз. Також вона додала, що Резолюція ПА НАТО де-юре створює підстави для того, щоб ми розпочали вибір алгоритму з підготовки набуття членства в НАТО [2].

По-друге, було ухвалено рішення про проведення засідання ПА НАТО у 2020 році в Україні. Петро Порошенко з цього приводу зазначив: «Весною 2020 року Україна прийматиме Парламентську асамблею НАТО. Для нас це вкрай потужний сигнал солідарності й підтримки від країн Альянсу у боротьбі за суверенітет та територіальну цілісність» [3].

По-третє, на постійному комітеті цивільного виміру безпеки Парламентської асамблеї НАТО було ухвалено проект резолюції  «Про протидію дезінформації та  мілітаризації інформації» [4], що передбачає розширення допомоги країнам-партнерам, зокрема, Грузії, Молдові та Україні у сфері стратегічних комунікацій. У резолюції визнається що Альянс стривожений російською стратегією мілітаризації інформації та веденням витончених і добре фінансованих кампаній дезінформації та залякування спрямованої на послаблення, розділення та дестабілізацію євроатлантичної демократії, зниження довіри до їх урядових інституцій, виборчих систем, медіа та євроатлантичної солідарності, порушення соціальної структури і підрив євроатлантичної інтеграції. Серед іншого у Резолюції вказано, що країни-члени НАТО мають розробити та створити спеціальні підрозділи у взаємодії з приватними медіа-компаніями з метою постійного моніторингу щодо появи фейкових новин, ворожої пропаганди та протидії ним за допомогою фактів. В цьому контексті  закликають країни-члени НАТО до обміну найкращими практиками захисту виборчого процесу, політичних партій та виборчих комісій від дезінформації та кібератак тощо.

Глава Парламентської асамблеї НАТО Паоло Аллі відзначив, що підтримка Північноатлантичним альянсом України, Молдови і Грузії означає зміцнення оборони усієї Європи, і самого Альянсу та закликав членів Парламентської асамблеї НАТО бути пильними і не допускати компромісів там, де йдеться про захист європейських і трансатлантичних цінностей [5].

            Окрім того, Генсек НАТО Єнс Столтенберг на сесії Парламентської асамблеї НАТО у Бухаресті заявив: «Нині Україна і Грузія мають зосередитися на реформах. Ці реформи є важливими, незалежно від того, чи вони стануть членами – рано або пізно, а також незалежно від того, що вони думають про членство», – сказав генсек НАТО. Він вкотре наголосив на підтримці з боку Альянсу суверенітету та територіальної цілісності України. Столтенберг нагадав, що НАТО надає Україні масштабну політичну і практичну підтримку у рамках десяти трастових фондів та всеосяжної програми співробітництва. Однак він не виключає діалогу з Москвою [6].

Таким чином, у відносинах Україна – НАТО останнім часом відбувається інтенсивний діалог. Україні потрібно продовжувати реформи у переході військової сфери на стандарти НАТО. Однак, вище керівництво країни часто компрометує Україну як державу та прагнення українців до інтеграції а Євроатлантичну спільноту такими прикрими випадками як нещодавній скандал з розкраданнями у військовій сфері. І все це під час війни. У той час коли найвищі військові чини України розкрадають, НАТО допомагає практичними діями як у рамках трастових фондів а також за допомогою інструментів, включених до Комплексного пакету допомоги, який був затверджений у 2016 році під час саміту НАТО у Варшаві. Про це розповів глава представництва НАТО в Україні Александр Вінніков. За його словами, він містить понад 40 адаптованих заходів щодо підтримки у 13 ключових сферах, зокрема консультації експертів НАТО. Пакет також передбачає реалізацію програм з розвитку потенціалу та можливостей у межах 10 трастових фондів на загальну суму близько 40 млн євро. Крім того, Вінніков зазначив, що шість з цих трастових фондів були засновані вже після початку агресії проти України. «Цільові фонди, які працюють в таких сферах, як логістика, комунікації, кіберзахист, знешкодження вибухонебезпечних пристроїв, залишаються потужними практичними механізмами співпраці для розвитку оперативних можливостей і допомоги у комплексних трансформацій в українській армії», – додав глава представництва [7].

  1. http://civil.ge//files/files/2017/2017%20-%20RESOLUTION%20437%20-%20BLACK%20SEA%20-%20SCHMIDT%20%20-%20%20219%20CDS%2017%20E.pdf
  2. http://ua.interfax.com.ua/news/political/453678.html
  3. https://www.rbc.ua/ukr/news/provedenie-ukraine-parlamentskoy-assamblei-1507549162.html mentskoy-assamblei-1507549162.html
  4. https://www.nato-pa.int/document/2017-resolution-436-weaponisation-information-215-cds-17-e
  5. https://www.ukrinform.ua/rubric-polytics/2321376-glava-pa-nato-pro-apetiti-kremla-strategia-rosii-ne-obmezuetsa-troma-krainami.html
  6. https://www.ukrinform.ua/rubric-polytics/2320877-ukraina-moze-stati-clenom-nato-ale-potribni-reformi-stoltenberg.html
  7. https://www.rbc.ua/ukr/news/nato-rasskazali-sotrudnichestve-ukrainy-trastovymi-1507895044.html
This entry was posted in Аналіз теми тижня. Bookmark the permalink.

Comments are closed.