INTERNATIONAL WEEKLY № 16 (18.10.2017 — 31.10.2017)

Вибори у Австрії та Чехії та їх вплив на відносини з Україною

Нинішня осінь ознаменувалася низкою парламентських виборів у європейських країнах, результати яких матимуть вплив не тільки на розстановку політичних сил в Європі, а й на відносини України з ЄС. У жовтні цього року відбулися парламентські вибори у таких країнах як Австрія та Чехія.

Як відомо, у Відні перебувала при владі «велика коаліція» соціал-демократів (СДПА) та Народної партії (АНП). В її лавах відбувся розкол перш за все через міграційну кризу, та й сам факт її існування протягом десяти років спричинив бажання змін. Одним із ініціаторів виборів у Австрії став теперішній їх переможець Себастіан Курц, який напередодні очолив «Австрійську народну партію».  Цей молодий політик за короткий час зумів консолідувати ресурс партії та заручитись підтримкою виборців. Цьому сприяли і його контакти з молодіжними організаціями, адже не так давно він і сам очолював молодіжний осередок АНП.

Так, за результатами виборів, до нижньої палати парламенту пройшло 5 партій:

1.      Австрійська народна партія Курца отримала підтримку 31,5% виборців та 62 мандати;

2.      Соціал-демократична партія Австрії отримала 26,9% голосів, і забезпечили собі 52 мандати;

3.      Правопопулістська «Партія свободи» (АПС),  показала один з кращих результатів у своїй історії – 26% і отримала 51 мандат;

4.      Ліберальна партія NEOS (Das Neue Österreich – Нова Австрія) отримали 5,3% і 10 мандатів;

5.      Партія «Список Пітера Пільца» (PILZ – відкололась від партії «Зелена альтернатива») отримала 4,4% [1].

Таким чином, уряд у Відні очолюватиме Себастіан Курц, який і створюватиме нову коаліцію. Як бачимо, праві популісти зайняли третє місце і матимуть значний вплив на прийняття політичних рішень Відня. Окрім того «Партію свободи» відносять до так-званих друзів Путіна так-як вона є партнером партії «Єдина Росія». Та й риторика Себастіана Курца перед виборами перегукувалася з риторикою АПС. Курц неодноразово закликав до зближення з Москвою та поступового скасування санкцій.

20 жовтня президент Австрії Александер Ван дер Беллен доручив Себастіянові Курцу після перемоги на виборах сформувати уряд. Себастіян Курц запросив праву Партію свободи до переговорів про участь в майбутньому уряді. Курц заявив про схожість позицій обох партій щодо скорочення податків і контролю над міграцією [2]. Санкції - єдиний пункт, коли у виборчій програмі АПС згадується Росія. У тексті немає прямої вимоги їх скасувати, але в останньому пункті, де йдеться про Європу, сказано, що політика санкцій суперечить нейтралітету Австрії і завдала "масивного збитку" австрійської економіці та сільському господарству. У разі приходу до влади АПС, яка в новому уряді розраховує на посаду міністра закордонних справ, може порушити питання про скасування санкцій ЄС проти Росії[3].

Не втішними для України є й результати виборів у Чехії. За їх результатами Популістський політичний рух «Акція незадоволених громадян», який очолює одіозний чеський мільярдер та підприємець Андрей Бабіш, здобув перемогу отримавши  29,64% голосів виборців і 78 із 200 місць у парламенті.

Друге місце посіла євроскептична Громадянська демократична партія (ODS) з результатом 11,32% голосів виборців (25 депутатів).

Третє місце дісталося політичній силі «Партія піратів» – 10,79% голосів (22 депутати). Вона виступає проти обмеження громадянських прав. Окремі провідні члени партії мають відкрито проросійські погляди, зокрема – у питанні Донбасу.

10,64% голосів чехи віддали праворадикальній партії «Свобода і пряма демократія» (SPD). Її лідер Томіо Окамура не приховує бажання зняти санкції із РФ та фактично не заперечує російського фінансування. Окрім того, дана партія виступає проти прийому біженців, поширення ісламу та інтеграції з ЄС.

Комуністична партія Чехії та Моравії, яка багато місяців поспіль намагалася блокувати ратифікацію Угоди про асоціацію з Україною, посіла п’яте місце з 7,76% голосів. Соціал-демократична партія отримала лише 7,27% голосів та матиме 15 депутатів у парламенті. До нижньої палати парламенту увійдуть ще три політичні сили – Християнсько-демократичний союз-Чехословацька народна партія (KDU-ČSL), правоцентристська ТОР партія «Мери та незалежність» (STAN) [4].

Протягом цього тижня Бабіш провів консультації із лідерами всіх партій, що пройшли до парламенту. Готовність до співпраці висловила лише ультраправа SPD Томіо Окамури, однак така коаліція була б вкрай погано сприйнята у ЄС. Тим більше – сам Бабіш раніше заявив, що не буде формувати «анти європейської коаліції» [5].

Зважаючи, на результат виборів у Чехії слід очікувати і відповідних наслідків у двосторонніх відносинах з Україною. Очевидно офіційна Прага буде схильною зміщувати акценти у бік Москви. Проте, як зазначив Посол України в Чеській республіці Євген Перебийніс  «Я не схильний демонізувати партію АНО. Хоча вона має дещо відмінний від багатьох інших партій погляд на функціонування  ЄС, це доволі прагматична партія, багато з її членів підтримують Україну, в тому числі – чинний міністр оброни Чехії Мартін Стропніцкі, який нещодавно відвідував Київ. А отже, нам не слід драматизувати результати виборів» [6].

Таким чином, до влади як у Австрії (зважаючи на перспективу коаліції з АПС ) так і в Чехії прийшли праві популісти, які проявляють сентименти до Кремля і скоріше за все, виступатимуть за поступове зняття санкцій з Росії. Головним ризиком результатів виборів у цих країнах для України може стати зменшення підтримки у міжнародних організаціях та на зовнішньополітичних майданчиках ЄС, що поступово може призвести до блокування євроінтеграційних прагнень України. 

Для ЄС така розстановка сил, яка зміщується до правого політичного крила теж не втішна. І вибори в Австрії та Чехії стали ще одним підтвердженням цього. Мабуть, востаннє така популярність правих в Європі проявлялася перед Другою світовою війною.    Незважаючи на жахливий історичний досвід, правопопулістські настрої чимраз сильніше заявляють про себе у ЄС, що посилює його внутрішню турбулентність. Такі процеси можуть загрожувати Європі створенням такої собі антиінтеграційної  коаліції. Очевидно, що нині змістилися преференції виборців в Європі. На фоні міграційної кризи та поширення ісламу перемагають ті, хто вміло маніпулює на гаслах вирішення цієї ситуації в Європі.  Насторожуючим є і той факт, що незважаючи на заплямовану репутацію політичних лідерів, їх підтримує більшість. До прикладу лідер австрійської АПС Крістіан Штрахе відомий тим, що в молодості був пов’язаний з угрупованнями неонацистського напряму [7]. Лідер Чеського ANO фігурував у кількох скандалах щодо ухиляння від сплати податків а також звинувачувався у співпраці з КГБ та чехословацькими спецслужбами [8].

 

 

  1. http://tyzhden.ua/News/202223
  2. https://www.radiosvoboda.org/a/news/28812931.html
  3. http://www.dw.com/uk/%D0%B0%D0%B2%D1%81%D1%82%D1%80%D1%96%D0%B9%D1%81%D1%8C%D0%BA%D1%96-%D0%B4%D1%80%D1%83%D0%B7%D1%96-%D0%BF%D1%83%D1%82%D1%96%D0%BD%D0%B0-%D0%B7%D0%B0-%D0%BA%D1%80%D0%BE%D0%BA-%D0%B4%D0%BE-%D0%B2%D0%BB%D0%B0%D0%B4%D0%B8-%D1%85%D1%82%D0%BE-%D0%B2%D0%BE%D0%BD%D0%B8/a-40960766
  4. http://www.eurointegration.com.ua/news/2017/10/22/7072612/
  5. http://www.eurointegration.com.ua/news/2017/10/27/7072882/
  6. https://www.eurointegration.com.ua/news/2017/10/21/7072610/
  7. http://zik.ua/news/2017/10/25/v_avstrii_do_koalitsii_zaprosyly_druziv_putina_1192453
  8. https://dt.ua/WORLD/u-chehiyi-ogolosili-oficiyni-rezultati-viboriv-do-parlamentu-257708_.html
This entry was posted in Аналіз теми тижня. Bookmark the permalink.

Comments are closed.