INTERNATIONAL WEEKLY № 16 (18.10.2017 — 31.10.2017)

Угорщина зі своїми мовними претензіями не може стати на заваді прагненням України стати членом НАТО

Питання мови для України було і залишається питанням національної безпеки. Нещодавно пролунала інформація, що Угорщина наклала вето на проведення засідання комісії Україна-НАТО 6 грудня 2017 року. Про це заявив міністр закордонних справ Угорщини Петер Сійярто, передає прес-служба угорського уряду. Зокрема, Сійярто зазначив, що Угорщина на початку вересня ще була за активну євроінтеграцію України, але після прийняття українського Закону про освіту почуває себе так, ніби «отримала удар у спину». На його думку, поведінка України не заслуговує на підтримку угорської сторони. Угорський міністр додав, що вето Будапешта неможливо обійти, оскільки для скликання комісії Україна-НАТО необхідно одноголосне рішення країн-членів Альянсу [1].  

Напередодні, Глава місії України при НАТО Вадим Пристайко відзначив: «Є один конкретний союзник, поведінка якого мене турбує. Зокрема, йдеться про відкриту заяву міністра закордонних справ Угорщини про намір блокувати Україну в Європейському Союзі. Я не чув від угорського міністра позицію щодо НАТО», – сказав Пристайко. «Я сподіваюся, що наші угорські колеги розуміють, що виносити двосторонні питання на рівень такої важливої безпекової організації, як НАТО, це не зовсім коректно», – заявив Пристайко [2].

Проте, як бачимо, Угорщина не забарилася зі своєю позицією по НАТО. Пізніше, з’явилася інформація, що в НАТО взагалі не мали планів проведення у грудні Комісії Україна – НАТО. Вже не секрет, нинішня угорська влада, можливо і не так відкрито але підтримує Кремль. І власне усі ці маніпулювання щодо мови, вже набирають загрозливого значення для України. З огляду на те, що Угорщина винесла питання мови на рівень НАТО для України важливо зберегти власну позицію з цього приводу.

Як ми вже зазначали раніше, рівень співробітництва України й НАТО у сучасних реаліях війни вийшов на новий рівень. Як відомо, Україна вже 10 років виконує Річні національні програми співробітництва з НАТО. Незважаючи на загострення відносин між Угорщиною і Україною Альянс, розуміючи всі загрози, які йдуть від Росії надає політичну та технічну підтримку нашій країні. Сьогодні можемо з впевненістю ще раз заявити, що в України є великі шанси вступити в Альянс. Щодо питання готовності України по критеріях НАТО, то судячи з досвіду країн Балтії, Угорщини, Румунії це не є основною умовою. Ці країни набули членства в НАТО завдяки політичним прагненням та волі їх керівників.

Нещодавно, глава Місії України при НАТО Вадим Пристайко заявив, що Україна і НАТО вже почали діалог про подання державою заявки на приєднання до військово-політичного альянсу і отримання в цьому процесі Плану дій з набуття членства (ПДЧ). «У цьому процесі є різні підходи, зокрема щодо того, коли це краще робити. Подавати заявку, коли вже буде результат, наприклад у 2020 році, який ми визначили як етап, коли Україна досягне стандартів НАТО і зможе продемонструвати, наскільки держава просунулася по багатьох напрямках, в першу чергу в оборонній сфері», – сказав посол. «З моменту першої моєї розмови з генеральним секретарем Альянсу, коли я передав йому лист від Президента України, там говорилося про те, що наша головне політичне завдання – це набути членства в НАТО. Але для того, щоб цього досягти, треба почати діалог, отримати План дій щодо членства і виконувати його», – заявив Пристайко [3].

Нагадаємо мова про ПДЧ йшла і на зустрічі Порошенка та Столтенберга  у липні цього року. Москва ж заявила, що надання Україні Плану дій щодо членства в НАТО стало б кроком до подальшого просування Альянсу до російських кордонів, що не сприятиме зміцненню європейської безпеки [4].

Між тим, колишній Генсек НАТО Андерс Фог Расмуссен вважає, що Україні не потрібен План дій щодо набуття членства в Альянсі, вона лише має відповідати необхідним критеріям. «ПДЧ ніколи не був передумовою для членства. У нас є багато шляхів щодо набуття членства», сказав Расмуссен. На переконання Расмуссена, зараз роль ПДЧ для України відіграє Комісія Україна – НАТО. «Замість ПДЧ ми дали Україні спеціальну комісію – у нас є Комісія Україна – НАТО, яка з практичної точки зору, працює так само, як і ПДЧ… Головне питання як коли Україна може провести необхідні реформи, включаючи, наприклад громадський контроль у військовій сфері», заявив Расмуссен [5].

Підсумовуючи, варто ще раз нагадати, що Україна і НАТО  являються важливими один для одного  як у геополітичному так і ідеологічному значенні. Україна вже четвертий рік стримує російську збройну агресію перед кордонами НАТО. Виходячи з того, що у НАТО багато шляхів щодо набуття членства, Україні потрібно діяти, щоб зміцнити довіру НАТО і скористатися цими шляхами. Проте, як ми вже зазначали, владна верхівка часто компрометує себе, і остання справа з рюкзаками для військових показовий приклад того. Україна у сучасних складних умовах має шанс стати членом НАТО, чого бракує, то це справжньої політичної волі до цього.

 

 

 

  1. https://www.rbc.ua/ukr/news/vengriya-zablokirovala-zasedanie-komissii-1509125440.html    

  2. https://www.rbc.ua/ukr/news/posol-ukrainy-nato-zayavil-bespokoit-povedenie-1508762092.html

  3. https://ukr.segodnya.ua/politics/society/ukraina-i-nato-nachali-dialog-o-pdch-mid-1066508.html

  4. http://www.eurointegration.com.ua/news/2017/07/10/7068329/

  5. https://www.unian.ua/politics/2186826-eks-gensek-nato-zayaviv-scho-ukrajini-ne-potriben-plan-diy-schodo-chlenstva-v-alyansi.html

  6.  

 

This entry was posted in Аналіз теми тижня. Bookmark the permalink.

Comments are closed.