INTERNATIONAL WEEKLY № 17 (01.11.2017 — 15.11.2017)

"План Маршала" для України: чи повторить Україна історичний досвід післявоєнної Європи?

6 листопада у Сеймі Литви послам країн-учасниць Програми Східного партнерства був представлений «План Маршала» для України. Відповідно до Плану, протягом десяти років політики пропонують виділити Україні з 2018 року 50 млрд євро допомоги для заохочення малого і середнього бізнесу.

 Міністр закордонних справ Литовської Республіки Лінас Лінкявічус вважає, що так званий «План Маршала» для України тепер варто називати «Європейським Планом». Він також зазначив, що План передбачає не лише виділення коштів Україні, а й впорядкування тієї допомоги, яка вже надається для її ефективного використання.  «Ми дивимося на сукупність цього процесу, щоб об’єднати зусилля всіх цих фінансових організацій, таких як Європейський банк реконструкції та розвитку, Європейський інвестиційний банк і Міжнародний валютний фонд. Кожна організація має вже свій досвід роботи в Україні, і це надання допомоги є умовним, оскільки вона випливає з реформ, з прозорості. І також усе це залежить від успіху в боротьбі з корупцією», – підкреслив Лінкявічюс. Також він зазначив, що «надання допомоги залежить від адміністративних здібностей в самій Україні упорядкувати цей процес, щоб він не викликав сумнівів у своїй прозорості»[1]. Цілком слушно дипломат підкреслив, що для ефективного використання наданої допомоги, Україні необхідно створювати певну структуру управління проектами, які фінансуватимуться міжнародними інституціями.

Литовський міністр закордонних справ Лінас Лінкявічюс наголосив на необхідності якнайшвидшого надання допомоги Україні, оскільки в ситуації, в якій знаходиться ця країна. «Нам дуже важливо, щоб допомога, яка потрапляє в Україну, була ефективною, щоб донори охоче виділяли для цього кошти, щоб їх не лякали прояви бюрократії і корупції, які ще є. Одночасно ми бачимо, що час не є нашим союзником, адже люди втомилися: від війни, від бюрократії, від поневірянь» [2].

            Андрюс Кубілюс, один з ініціаторів Плану вказував, що філософія Плану полягає в тому, щоб не допустити розчарування українського суспільства у реформах, що може призвести у подальшому до обрання проросійського керівництва, як це сталося в Молдові. За його словами саме на це розраховує Путін. Він також відзначив: «На шляху реформ нас втримало те, що нам запропонували членство в Європейському Союзі. Для України нереалістично сподіватися на таку перспективу найближчим часом. Щоб втримати вас на шляху реформ, потрібно щось нове. Ми дійшли висновку, що цю роль може виконати «План Маршалла…» [3].

Нагадаємо, вперше інформація про ініціативу «Плану Маршала» для України прозвучала весною 2017 року. Колишній премєр Литви Андрюс Кубілюс став головним лобістом цієї ідеї.  План Маршалла для України обговорювали на саміті Україна – ЄС влітку цього року. Комісар Йоганнес Ган, відповідальний за Європейську політику сусідства, підтвердив, що в Єврокомісії отримали литовські пропозиції щодо нового «Плану Маршалла». Ган наголосив, що в ЄК ця ідея викликає сумнів, адже Брюссель, на його думку, і без того має достатньо інструментів для допомоги Україні [4]. Очікувалось, що обговорення триватиме на саміті Східного партнерства у листопаді в Брюсселі. Нині ж повідомляють про відсутність цього питання у порядку денному саміту.

Очевидно, поки що європейські країни не досягли консенсусу щодо цього питання. Власне, слова Гана є досить справедливими що ЄС і так надає Україні допомогу. Окрім того в ЄС остерігаються через високий рівень корупції в Україні, що ці кошти можуть піти не на благо розвитку держави, а на задоволення чисто корпоративних інтересів. Та й Україна не має механізмів для освоєння таких коштів. Зрозумілим є і те, що самих коштів не вистачить щоб перетворити нашу державу в ефективну та процвітаючу. Потрібне ще й бажання політичної еліти до системних змін та подолання корупції.

Проте, сама ініціатива «Плану Маршала» при сприятливій внутрішній ситуації могла б суттєво допомогти Україні в економічному розвитку. По-перше, для успішної реалізації «Європейського Плану» потрібно провести тотальний аудит економіки України. По-друге, на основі аудиту необхідно спільно з ЄС розробити градацію приорітетів Плану, адже важливо, щоб кошти йшли на модернізацію країни, а реалізовані проекти мають створювати додану вартість в Україні. По-третє, потрібно створити міждержавну інституцію / платформу для прозорого моніторингу обігу коштів, оцінки та реалізації проектів у рамках Плану. По-четверте, необхідні реформи в антикорупційній сфері України.

 У сучасних умовах успішність такого плану можна оцінювати 50:50. Або економічно та геополітично Україна доведе правильність свого вибору та подасть приклад іншим пост-радянським країнам, в іншому випадку програють усі: а у першу чергу українці, які відстояли європейський зовнішньополітичний вектор. Таким чином актуальним і необхідним є тиск громадянського суспільства України на владу.

 

  1.  https://www.unian.ua/politics/2228449-plan-marshalla-teper-varto-nazivati-evropeyskim-planom-dlya-ukrajini-glava-mzs-litvi.html
  2. https://www.eurointegration.com.ua/news/2017/11/6/7073246/
  3. https://www.eurointegration.com.ua/interview/2017/04/10/7064305/
  4. https://www.eurointegration.com.ua/articles/2017/10/27/7072834/ 
This entry was posted in Аналіз теми тижня. Bookmark the permalink.

Comments are closed.