INTERNATIONAL WEEKLY № 18 (16.11.2017 — 30.11.2017)

Саміт «Східного партнерства» та його значення для України

Наприкінці листопада важливою подією у житті європейської спільноти було проведення саміту «Східного партнерства» за участі керівників інституцій Євросоюзу та шести країн-учасниць програми. Знаковим було те, що саміт відбувся у Брюсселі. В ЄС розцінили це як символ відданості політиці «Східного партнерства». 24 листопада до Брюсселя приїхали глави держав і урядів Вірменії, Азербайджану, Грузії, Молдови та України і міністр закордонних справ Білорусії. Білоруський президент Олександр Лукашенко та молдовський президент Ігор Додон відмовилися їхати на саміт.

Відзначимо, що всі ключові політики у своїх виступах згадували  згадували Україну. До прикладу, Голова Єврокомісії Жан-Клод Юнкер значну увагу у своєму виступі приділив реформам в Україні. В цьому плані він хоча і вказав на помітний прогрес, але зауважив, що є і ті речі, яких не було досягнуто. За словами Юнкера, посилити впевненість західних інвесторів можуть, в першу чергу, реформи, зокрема судової системи, та боротьба з корупцією [1]. Президент Литви Даля Грибаускайте перед початком саміту заявила: «ЄС пропонує багато. І зараз залежить від України, скільки вони можуть взяти і як швидко вони виконуватимуть реформи. У нас вже є достатньо фінансових ресурсів, але Україна не використовує їх сповна» [2].

 По закінченню саміту, все ж таки була підписана підсумкова декларація щодо якої були розбіжності в України та ЄС.  У першу чергу Україна нарікала на те, що у декларації  йдеться лише про її європейські прагнення, без визначення європейської перспективи. У документі також міститься посилання на декларацію 2016 року, де йдеться про так званий «голландський компроміс» – вилучення статті щодо автоматичного вступу України до ЄС після виконання всіх умов угоди про асоціацію, Україна наполягала на вилученні цього посилання. У своєму виступі на саміті Петро Порошенко наголовив: «Давайте не розглядати «Східне партнерство» як спосіб запобігти прагненню країн регіону до перспективи членства в ЄС.  Допоки ЄС є еталоном успіху, країни прагнутимуть стати його частиною. Європейський Союз має захищати себе від тих, хто кидає йому виклик – а не від тих, хто на це дивиться з надією та захопленням. Кожна країна «Східного партнерства» бачить таку співпрацю по-своєму. Україна розраховує (насамперед) на так звані «чотири союзи» – енергетичний союз; цифровий єдиний ринок; митний союз та асоціація з Шенгенською зоною. Ми хочемо більше Європи в Україні» [3].  

Серед положень підсумкової декларації саміту «Східного партнерства» [4], що прямо чи опосередковано матимуть вплив на Україну є пункт 6, де йдеться про те, що  Учасники Саміту вітають залучення та посилену роль ЄС у вирішенні конфліктів та його зусилля з відновлення довіри в рамках, або на підтримку узгоджених форматів переговорів та процесів, у тому числі через безпосередню присутність ЄС (у конфліктних регіонах) у разі потреби. Це твердження є своєрідним натяком на можливість введення миротворчої місії на Донбас. Пункт 9  наголошує, що учасники Саміту схвально оцінюють повне набуття чинності Угодами про асоціацію з Грузією, Молдовою та найостаннішою – з Україною, після схваленого в грудні 2016 року рішення глав держав та урядів ЄС а у пункті 10 зазначається, що у цьому контексті учасники Саміту визнають європейські прагнення та європейський вибір цих партнерів, як зазначено в Угодах про асоціацію та ін.  Також, декларація містить твердження, що реформування державного управління та судового сектора, а також боротьба з корупцією складають основу всіх інших політик і необхідні для зміцнення стійкості. Декларація закликає якнайшвидше ухвалити Угоду про «відкрите небо» з Україною. Незважаючи на те, що на саміті засудили дії Росії в Європі, декларація не містить формулювань про агресію РФ. Угорщина домоглася, щоби в проект рішення саміту Східного партнерства було внесено норму про те, що країни-партнери не мають звужувати права національних меншин у сфері освіти.

 Варто відзначити і критику ЄС щодо України, яка лунала напередодні саміту, зокрема, щодо відсутності необхідних реформ для отримання 600 млн євро від ЄС. Так Президент Порошенко став об’єктом критики у першу чергу через процвітання корупції в Україні. В ЄК звертають увагу, що небажання Києва налагодити перевірку електронних декларацій – це ключова проблема, через яку гроші були заблоковані. А на саміті Європейської народної партії 23 листопада до Порошенка  були питання з приводу  переслідування команди Саакашвілі, за якого вступилася Ю. Тимошеко. Як відомо, партія екс-президента Грузії, «Єдиний національний рух», є частиною сім’ї ЄНП, тож її лідер Ніка Мелія також був присутній на зустрічі [5].

Таким чином, фон на якому довелося виступати Україні на саміті «Східного партнерства» був не найкращий. Загалом саміт в дипломатичних досягненнях не став для України знаковим. Україні не вдалося  закріпити перспективу членства у ЄС, не вдалося також вплинути на позицію Угорщини. Разом з тим, ще раз було визнано «європейські прагнення та європейський вибір» України. Порошенко відзначив: «Ми поставили перед собою на цьому саміті надзвичайно амбітні завдання (…) Ключові позиції для України нам вдалося відстояти» [1].

 

Так, завдання доволі амбітні, але для їх виконання необхідна політична воля. Так, Україна і справді вже багато зробила на шляху до інтеграції, але з огляду на відсутність прогресу в імплементації антикорупційних реформ, виникає питання, а чи не блокує їх владна еліта України?  Цілком зрозуміло, якщо європейці не розумітимуть куди йдуть їх гроші, вони будуть блокувати свої фінансові транші Києву, що відповідно позначиться і на суспільстві. Тому, Україні, задля збереження підтримки ЄС необхідно показувати практичний  результат у реформах та виконувати Угоду про асоціацію з  ЄС. Адже одним із тверджень декларації саміту «Східного партнерства» є: «сталий і ефективний прогрес у реформах є ключовим для подальшого успіху Східного партнерства» [4]. Голова представництва ЄС в Україні Хюг Мінгареллі назвав Україну двигуном «Східного партнерства» [6], відтак -  їй просто необхідно відстояти цю думку у Європі. Бо з огляду на загострення відносин з країнами сусідами, які є членами ЄС ми можемо втратити не тільки фінансову а й політичну підтримку. 

  1. http://bit.ly/2iVDrgm
  2. https://censor.net.ua/news/463881/es_predlagaet_mnogo_ot_ukrainy_zavisit_skolko_ona_smojet_vzyat_i_kak_bystro_provedet_reformy_gribauskayite
  3. https://www.eurointegration.com.ua/articles/2017/11/24/7074149/
  4. http://www.eurointegration.com.ua/articles/2017/11/24/7074139/
  5. http://www.eurointegration.com.ua/articles/2017/11/24/7074111/
  6. https://www.eurointegration.com.ua/interview/2017/11/22/7073988/

This entry was posted in Аналіз теми тижня. Bookmark the permalink.

Comments are closed.