INTERNATIONAL WEEKLY № 18 (16.11.2017 — 30.11.2017)

Двері НАТО відкриті: Україні необхідно реформуватися і увійти у них

24 листопада на полях саміту «Східного партнерства» відбуляся зустріч Президента України Петра Порошенка та Генерального секретаря НАТО Єнса Столтенберга. Президент висловив вдячність НАТО за незмінну підтримку суверенітету і територіальної цілісності України та допомогу в протидії російській агресії. Він також відзначив, що Україна продовжує реалізовувати визначений на законодавчому рівні курс євроатлантичної інтеграції та послідовно реформувати сектор безпеки і оборони відповідно до стандартів НАТО.

Президент Порошенко подякував Генеральному секретарю Столтенбергу за чітку позицію стосовно збереження відкритих дверей Альянсу для країн, які відповідають необхідним вимогам. Він зауважив, що Північноатлантичний Альянс залишається разом із Україною і наше партнерство є надійним та міцним.

Окрім того, як зазначено на офіційному сайті Президента, було підтверджено зацікавленість української сторони у подальшому поглибленні співпраці з НАТО шляхом ефективного виконання відповідних Річних національних програм та використання Комплексного пакету допомоги НАТО для України [1].

Тут варто ще раз нагадати про незадоволеність НАТО виконанням цих Річних національних програм. Тому, формулювання «підтверджено зацікавленість» мало, аби довести справжню волю до інтеграції в Альянс. Україні слід звернути особливу увагу на якість виконання цих програм у майбутньому. Як ми вже не раз зазначали, питання вступу України в НАТО є питанням національної безпеки і державної ваги в умовах російської збройної агресії. Відтак виконання Річних програм має бути на контролі у Президента, адже якість виконання реформ у напрямку  інтеграції до НАТО формують довіру до України, сприяють її позитивному іміджу та відповідають прагненням українського суспільства.

 Віце-прем’єр з питань європейської та євроатлантичної інтеграції України Іванна Климпуш-Цинсадзе відзначила, що вона особисто наполегливо просуває те, щоб РНП-2018 була більш сфокусованою, чіткішою, щоб по ній можна було визначати конкретний прогрес. Також вона додала: «До цього часу підхід до оцінки РНП часто перетворювався на кількісну оцінку: стільки показників виконано, скільки не виконано. Мені би хотілося, щоб ми мали таку програму, яка давала можливість якісної оцінки протягом усього року. Тому інше завдання, яке ми для себе бачимо вже протягом 2018-го року – виробити механізм такої оцінки, який би надалі використовувався. Це зміна підходу, це зміна стилю мислення. Для нас важливо, щоб кожне міністерство було частиною цього планувального процесу» [2].

 Україна потребує оборони і це доводить нинішнє загострення ситуації на Донбасі, недієвість Мінських угод та небажання Росії йти на будь-які компроміси. Як зазначив Міністр закордонних справ України на Міжнародному безпековому форумі, який щорічно відбувається у м. Галіфакс, (Канада): «Треба чітко розуміти: говорити до Росії можна лише із позиції сили, оскільки інакше не вдасться протидіяти усім видам воєн, що РФ веде проти Західного світу, не вдасться боротися із пропагандою і тим, як Росія зламала міжнародне право й довіру» [3]. Очевидно, що без НАТО Україна не набуде цієї сили.

Важливо відзначити і заяву Генерального секретаря НАТО Єнса Столтенберга на тому ж форумі. Зокрема він сказав: «Двері НАТО відкриті, і найкращим доказом цього є те, що від кінця Холодної війни і до нинішнього моменту кількість членів НАТО майже подвоїлась. По-друге, ми цього року також отримали нового члена. До нас навесні приєдналась Чорногорія і у НАТО стало 29 членів. Отже двері НАТО відкриті. Звісно ж для того, щоб стати членом НАТО необхідно виконати вимоги Альянсу, реформуватись. І Грузія і Україна зараз сфокусувані на реформах, на модернізації оборонних інститутів, боротьбі із корупцією та посиленні демократичних інститутів» [4].

Відповідаючи на питання про ставлення Альянсу до питання членства України та Грузії він додав: «НАТО, Канада, інші союзники допомагають і Україні, і Грузії з імплементацією цих реформ. Зрештою рішення про прийняття, чи неприйняття нових членів приймуть 29 країн-членів НАТО. Ніхто інший не має права втручатись, накласти вето на такий процес. Кожна суверенна країна має право самостійно визначати свій шлях, а НАТО вирішить, чи будемо ми розширюватись чи ні» [5].

Таким чином, головним двигуном інтеграції України в НАТО у першу чергу є здійснення реформ та політична воля на те керівництва. Заява Столтенберга є доволі чіткою і разом з тим дає відповідь Кремлю, який своїми заявами компрометує діяльність НАТО та заявляє, що прийняття України та Грузії в Альянс є неприпустимим. 

 

 

  1. http://www.president.gov.ua/news/u-bryusseli-vidbulasya-zustrich-prezidenta-petra-poroshenka-44686
  2. https://www.ukrinform.ua/rubric-polytics/2349272-ivanna-klimpuscincadze-vicepremerministr-z-pitan-evropejskoi-ta-evroatlanticnoi-integracii.html
  3. https://glavcom.ua/country/politics/govoriti-z-rosijeyu-mozhna-lishe-iz-poziciji-sili-klimkin-452719.html.
  4. https://prm.ua/45852/
  5. https://www.facebook.com/Ukraine.Solidarnist.NATO/photos/a.1730544313638748.1073741828.1730495570310289/2038974929462350/?type=3&theater
This entry was posted in Аналіз теми тижня. Bookmark the permalink.

Comments are closed.