INTERNATIONAL WEEKLY № 19 (01.12.2017 — 15.12.2017)

Засідання Міжпарламентської Ради  Україна – НАТО та подальші кроки України у напрямку інтеграції в Альянс

Наприкінці листопада цього року відбулося засідання Міжпарламентської Ради  Україна – НАТО в Брюсселі, яке пройшло в дусі конструктиву. Цікавим був порядок денний засідання який включав такі питання: механізми публічної дипломатії; протидія України, НАТО, ЄС російській гібридній війні; ситуація на Донбасі та в Криму; пріоритети зовнішньої політики та роль парламенту [1]. У рамках заходу відбулося представлення українського звіту під назвою «Російські підривні інформаційно-психологічні операції в соціальних медіа». Засідання Міжпарламентської ради пройшло в Брюсселі під головуванням першого заступника голови Верховної Ради України Ірини Геращенко і члена Парламентської асамблеї НАТО, канадського сенатора Рейнелл Андрейчук.

За результатами засідання була прийнята Заява співголів Міжпарламентської ради Україна-НАТО, яка містить підтвердження  підтримки євроатлантичної інтеграції України через міжпарламентське співробітництво; заклик держав-членів продовжувати  надавати допомогу Україні і нарощувати підтримку Києва у напрямку максимального інституційного зближення з НАТО, а також засудження незаконної окупації  Криму Росією і пряму підтримку нею членів незаконних збройних формувань, які діють в регіоні,  а також використання нею кібер- та інформаційної війни і інших дестабілізуючих дій. Разом з тим,  Заява закликає Україну до боротьби з корупцією та використання у повній мірі пакету допомоги від Альянсу. «Ми закликаємо органи влади України повною мірою використовувати потенціал РНП і Комплексного пакету допомоги, підтримувати послідовність і темп реформ, зосередитися на втіленні в життя погоджених пріоритетів. Цілі, амбіції і строки виконання завдань РНП мають відображати мету країни набути членство в Альянсі. При цьому ключовим завданням залишається посилення правової держави і боротьба з корупцією, які мають призвести до прийняття демократичних стандартів і створення ефективних механізмів захисту прав людини для усіх громадян» – йдеться у Заяві [2].

Член бельгійської делегації  Дам'єн Т'єррі запевнив: «Україна є стратегічною країною. Ви можете повністю розраховувати на підтримку Бельгії. Впевнений, що Україна спільно з НАТО зможе зупинити агресію Росії»[3].

З огляду на тісне співробітництво Києва й НАТО, у політичних колах нині йде мова про право надання України статусу країни-аспіранта (Aspiring country) та ПДЧ. Як ми вже зазначали раніше, для цього часто не вистачає бажання керівництва країни. Вадим Пристайко вважає, що Україна має продемонструвати готовність до зближення з Альянсом, і це полегшить отримання статусу країни-аспіранта [4].

Віце-прем’єр-міністр з питань європейської та євроатлантичної інтеграції України Іванна Климпуш-Цинцадзе заявила 7 грудня під час засідання Комітету у закордонних справах Верховної Ради України: «Наша ціль – вийти на якісну, а не кількісну оцінку виконання РНП, тобто цілі, визначені в документі, повинні відповідати якості та кількості заходів, які проводять відповідні міністерства. Саме такий підхід дасть можливість наблизитись до стандартів НАТО й отримати План дій щодо членства в Альянсі» [5].

Також вона додала, що одним з інструментів, який би активізував цей процес, може стати участь України у Програмі розширених можливостей для особливих партнерів (Enhanced Opportunity Program). «Ми йдемо в НАТО не прохачами, а рівноправними партнерами. Нам є що запропонувати Альянсу. Україна бере участь майже у всіх програмах НАТО, наша армія є однією з найбільш боєздатних у Європі, українські військовослужбовці присутні в Афганістані і в Косово під егідою НАТО. Це є серйозними аргументами, на мою думку», – наголосила Іванна Климпуш-Цинцадзе [5]. Окрім того, вона вважає що Україна повинна порушувати питання отримання Плану дій щодо членства в НАТО, попри відсутність консенсусу в Альянсі  [6].

 

Заяви Віце-прем’єр-міністра з питань європейської та євроатлантичної інтеграції України дають підстави вважати, що все-таки Україна буде відстоювати надання їй статусу країни-аспіранта та ПДЧ. Разом з тим, незважаючи на результативність засідання Міжпарламентської Ради  Україна – НАТО  та заяв окремих політиків на підтримку України не потрібно забувати й про певну напругу всередині Альянсу. Зважаючи на політичну ситуацію у Європі та світі досягти консенсусу у політичних питаннях,  з часом буде важче.  Позиція Угорщини в Альянсі щодо України теж вносить свої корективи. Варто наголосити, що досить часто й Київ сам провокує невдоволення в НАТО, у першу чергу через корупцію та гальмування реформ. Тож Україні не потрібно зволікати, а самій ініціювати і доводити практично свої прагнення інтеграції і чим скоріше ми здобудемо ПДЧ тим більш впевненіша позиція України буде на міжнародній арені.

 

  1. https://www.unian.ua/politics/2266186-nardep-rozpovila-pro-pershi-rezultati-roboti-mijparlamentskoji-radi-ukrajina-nato.html
  2. http://mfa.gov.ua/ua/news-feeds/foreign-offices-news/61615-v-m-bryussely-vidbulosya-zasidannya-mizhparlamentsykoji-radi-ukrajina-nato 
  3. https://www.unian.ua/politics/2266186-nardep-rozpovila-pro-pershi-rezultati-roboti-mijparlamentskoji-radi-ukrajina-nato.html
  4. https://www.eurointegration.com.ua/news/2017/11/9/7073443/
  5. http://www.kmu.gov.ua/control/uk/publish/article?art_id=250480895&cat_id=244276429
  6. http://www.eurointegration.com.ua/news/2017/12/11/7074912/ 
This entry was posted in Аналіз теми тижня. Bookmark the permalink.

Comments are closed.