INTERNATIONAL WEEKLY № 1 (01.01.2018 – 15.01.2018)

Гібридна війна та мир в Україні: реакція Заходу

Україна провела 2017 рік в режимі турбулентності практично в усіх сферах. Не дивно, що основні баталії відбувалися в політичній, економічній, інформаційній та законодавчій сферах. Безперечними успіхами є отримання  безвізового режиму з країнами ЄС, продовження дії економічних санкцій ЄС проти Росії до середини 2018 року та зближення з НАТО. Перед виборами в Україні ці теми стали часто майоріти в інформаційному просторі.

Відзначимо, що влада покладає на санкційну політику ЄС надто багато надій. Ми ні в якому разі не применшуємо значення санкцій ЄС проти Росії, адже вони є інструментом тиску на агресора який вже має результати.  До прикладу можна привести девальвацію рубля і те, що в Росії було обєднано резервний фонд та фонд національного добробуту.[1] Попри це, варто взяти до уваги, що діяння влади в Росії зустрічають найменший громадський опір, і не зважаючи на збідніння російського суспільства, воно готове терпіти і надалі заради вождя.

Європейські компанії теж страждають через санкційну політику і зацікавлені вести бізнес «as usual» з Москвою та лобіюють це в політичних колах. Нагадаємо й те, що багато європейських політиків виступають за зняття санкцій з Росії. Зокрема, Зігмар Габріель вважає, що немає сенсу чекати, коли будуть виконані мінські домовленості, і тільки після цього знімати санкції. «Давайте хоча б доб'ємося встановлення режиму тиші та відведення важких озброєнь, а потім як винагороду скасуємо санкції та допоможемо у відновленні Сходу України», – запропонував німецький міністр.[2] Відтак, у Європі знову замислюються над скасуванням санкцій. Україна ж у свою чергу не має чіткого плану протидії ворогу. До то ж, не зважаючи на заборону вести будь-яку бізнесову діяльність в Криму нині там вільно функціонують всесвітньо відомі компанії на зразок «Ніссан», «Тойота», «Пежо», «Міцубісі», «Мерседес-Бенц», «Фольксваґен», «Ауді», «Шкода».[3] 

Та найбільш критична реакція країн Заходу послідувала через відсутність у влади чіткого бажання здійснення необхідних реформ та процвітання корупції в Україні. Саме це стало причиною поглиблення  соціально-економічної кризи в українському суспільстві. І, саме це відповідає планам Путіна, адже він веде війну на виснаження і використовує корупцію як інструмент у гібридній війні з Україною. Саме корупція залишається для України головним ворогом.

Як ЄС так і США цілком орієнтуються у внутрішній ситуації в Україні. До прикладу в американському часописі «Chicago Tribune» зазначається, що сувора реальність України полягає в тому, що вона веде війну на двох фронтах: «…там, де не вистачало танків і мінометів, російські політтехнологи тепер розраховують на нелетальну, але потенційно більш потужну та підривну зброю – корупцію, щоб послабити Україну всередині. Їх мета є простою: використовувати корупцію, щоб налаштувати українців один проти одного і заблокувати шлях країни до європейської інтеграції».[4]

Ще одне американське видання «The Washington Times»  зазначає: «…поки президент Петро Порошенко благає адміністрацію Трампа про допомогу і надання зброї, щоб захиститися від тиску російського ведмедя, схоже що апарат влади під його керівництвом займається безрозбірною незаконною діяльністю».[5] В німецьких виданнях теж критикують чинну владу в Україні: «рішення приймає саме президент України. Не лише вперті депутати, але й він особисто затягує давно назрілі реформи і допускає, щоб олігархи, старі бізнес-партнери і союзники, як і раніше, займалися закулісними маніпуляціями… В Україна незвично велика кількість угод в оборонній сфері зберігається в таємниці. Закон, який мав змінити цю ситуацію, ветував особисто президент Порошенко».[6]

 Ситуацію в державі ускладнює відсутність законодавства про окуповані території України. Окрім того, як стало відомо, провалилися переговори про введення миротворчої місії ООН на територію Донбасу. Росія заблокувала усі важливі положення щодо мандату миротворчої місії на Донбасі. І це було очікувано. Як відмітив  посол України в ООН Володимир Єльченко: «Росія від початку не хотіла миротворчої операції ООН на території Донбасу».[7] Це свідчить про те, що Кремль не збирається йти з території України і намагатиметься «заморозити» конфлікт.

На думку політолога Кирила Созанова, Росія має два варіанти розвитку подій на Сході України. Перший сценарій – піти з Донбасу вже у 2018 році. Його дотримуються так звані «голуби миру». Поміняти полонених, просунути мінімальні можливості особливого статусу для регіону і закрити питання на версії «в Україні був громадянський конфлікт, але він завершений». Друга група і другий сценарій – яструби. Вони вважають, що вихід РФ з Донбасу призведе достатньо швидко до втрати України. Що стратегічно для Росії набагато гірше, ніж санкції і проблеми з вмістом ОРДЛО. Ця група, за словами політолога, переконана, що за будь-яку ціну потрібно підтримувати конфлікт на Донбасі, щоб економічно і політично заблокувати інтеграцію України в ЄС.[8]

Підсумовуючи, варто зауважити, що Україні необхідно розробити стратегічний план звільнення окупованих територій та напрацювати відповідне законодавство. Разом з тим, судячи із заяв західних політиків та публікацій в пресі, тема України вже починає їх злегка дратувати. Адже ЄС та США надають мільйони на допомогу Україні, натомість її влада мляво імплементує реформи, а деякі з них свідомо блокує і тим самим сприяє корупційним схемам. З огляду на це, існує можливість впровадження санкцій і проти України. Саме через культивування корупції, небажання впроваджувати антикорупційні реформи, скандали з НАБУ та САП страждає міжнародний імідж України,  і більше того страждають європейські прагнення українців.

 

 



[1] https://iz.ru/690754/2018-01-01/rezervnyi-fond-i-fondu-natcionalnogo-blagosostoianiia-rf-obedinilis

[2] http://bit.ly/2mi8AeQ

[3] https://www.radiosvoboda.org/a/press-review/28962939.html

[4] http://www.chicagotribune.com/news/sns-wp-ukraine-comment-a8e427ba-f250-11e7-b3bf-ab90a706e175-20180105-story.html

[5] https://www.washingtontimes.com/news/2017/oct/26/ukraine-corruption-cuts-far-deeper-than-many-know/

[6] http://uainfo.org/blognews/1512060156-shcho-prishut-pro-ukrayinu-u-sviti-oglyad-inozemnih-zmi.html

[7] http://www.pravda.com.ua/news/2018/01/9/7167824/

[8] https://24tv.ua/ukrayina_tag1119

This entry was posted in Опір російській гібридній війні, Опір російській гібридній війні. Bookmark the permalink.

Comments are closed.