INTERNATIONAL WEEKLY № 4 (15.02.2018 – 28.02.2018)

Головні меседжі  Джона Саллівана під час його візиту в Україну

21 лютого відбувся офіційний візит заступника державного секретаря США  Джона Саллівана в Україну. Президент Петро Порошенко провів зустріч з високим представником США, де було обговорено безпекову ситуацію на Донбасі, а також необхідні подальші кроки в рамках мирного врегулювання, зокрема щодо розміщення ефективної миротворчої місії ООН на Донбасі.

Президент підкреслив, що Україна спрямовує зусилля на врегулювання ситуації на Донбасі політико-дипломатичними методами у відповідності з  Мінськими домовленостями. У цьому контексті було окремо відзначено важливість ухвалення Закону про деокупацію.

Сторонами була підтверджена необхідність продовження скоординованої політики санкцій щодо РФ до повного виконання нею Мінських домовленостей, а також відновлення суверенітету і територіальної цілісності України, включно з Кримом.[1]

Джон Салліван виступив також у Дипломатичній академії України. З його промови проглядається чітка позиція США на підтримку України і розуміння суті речей. «Враховуючи високі ставки, важливо чітко визначити політику США щодо конфлікту: Крим – це Україна. Донбас – це Україна. Ми ніколи не приймемо торгівлю одним регіоном України задля іншого. Ми ніколи не будемо укладати угоди про Україну без України… Ми будемо продовжувати стояти з Україною до тих пір, поки не закінчиться російська агресія. Ми будемо продовжувати використовувати низку заходів, які ми маємо в нашому розпорядженні, включаючи дипломатію, санкції та допомогу з питань безпеки» – заявив Салліван. Також він констатував, що Росія намагається виправдовувати свої дії, стверджуючи, що вона захищає російськомовні народи, але її агресія була катастрофічною для людей, які живуть у цих регіонах».[2]

Значна частина виступу американського політика стосувалася корупції в Україні. І в цій площині США обізнані не менш ніж у попередніх тезах щодо російської агресії. Зокрема заступник державного секретаря США заявив, що Київ докладає недостатньо зусиль у боротьбі з корупцією. Зокрема він підкреслив, що вже чотири роки Україна бореться з «корумпованим і авторитарним минулим» і, водночас, із зовнішнім агресором. І обидві битви Київ поки що не виграв.

Салліван назвав і основні загрози які несе корупція  в Україні:

-        стримує іноземні інвестиції та зменшує ВВП;

-        перешкоджає економічній ініціативі та підприємництву;

-        позбавляє державу податкових фондів, виплачених працелюбними українцями, щоб вирівняти власні кишені;

-        породжує бідність;

-        і це руйнує надії тих, хто грає за правилами.[3]

У цьому контексті Салліван також нагадав про важливість функціонування НАБУ, Спеціальної антикорупційної прокуратури та  Антикорупційного суду.

Таким чином, візит Джона Саллівана – заступника державного секретаря США  в Україну, ще раз зафіксував чітку позицію США у підтримці України, але й продемонстрував певне невдоволення діями української влади, її неефективністю. США практично допомагають Україні у протистоянні із зовнішнім ворогом у тому числі й через МВФ та ООН, де вони мають великий вплив, підтримують громадянське суспільство, а також, спонукають вище керівництво України діяти. Як відомо, нещодавно Вашингтон зняв обмеження на поставки летальної зброї в Україну. Конструктивна критика Києва щодо відсутності політичної волі у боротьбі з корупцією ( ба більше – наявністю твердої політичної волі в збереженні корупції як механізму реалізації владних повноважень) теж слугує попередженням, про можливу реакцію Америки. Адже, ситуація коли одні країни виступають донорами, а власні політики грабують країну і нарощують торгівлю з агресором, може призвести до втрати політичної і фінансової підтримки не лише з боку США а й ЄС, яскравим прикладом цьому слугує припинення фінансування України з боку МВФ. Як відзначив екс-посол України в США Юрій Щербак: «В Україні багато американських компаній, представників, бізнесменів, дипломатів – Вашингтон досить оперативно отримує інформацію про внутрішні проблеми, корупційні схеми та імітацію змін».[4]

Очевидно, що і в інтересах США не допустити поширення впливу Москви в регіоні. Проте, нині в середині США існує внутрішнє напруження через політику Трампа. Ситуація ускладнюється недавнім скандалом через докази впливу Росії на вибори Президента США. І скоріше за все в інтересах Трампа було би будувати дружні відносини з Путіним. Але його адміністрація перебуває під шаленим тиском Конгресу, експертної спільноти та американських мас-медіа, спрямованим на формування більш жорсткої позиції по відношенню до Москви.  І це теж потрібно враховувати Україні, але не перебільшувати такого впливу.

 

 

This entry was posted in Аналіз теми тижня. Bookmark the permalink.

Comments are closed.