INTERNATIONAL WEEKLY № 8 (15.04.2018 – 30.04.2018)

Зустріч країн G 7:Україна в центрі уваги

Наприкінці квітня у Канаді відбулася чергова зустріч глав зовнішньополітичних відомств країн «Великої Сімки» (G 7), до якої входять Канада, Франція, Німеччина, Італія, Японія, Великобританія та США. Для України ця зустріч стала у деякій мірі історичною, адже вперше був запрошений Міністр закордонних справ України. Нагадаємо, у 2014 році Росія була виключена із лав об’єднання, яке називали на той час G8 через незаконну окупацію Криму.

22 квітня 2018 року Павло Клімкін взяв участь у спеціальному засіданні G7 («outreach session»), присвяченому ситуації в Україні. У ході спеціальної сесії було обговорено питання щодо нових викликів, які несе гібридна російська агресія, необхідності збереження суверенітету та відновлення територіальної цілісності нашої держави, збереження санкційного тиску на Росію та підтримки реформ в Україні. Було обговорено і перспективи миротворчої місії на Донбасі.  Павло Клімкін зазначив: «Україну сприймають як невід’ємну частину вільного світу, спільного демократичного простору. Наші партнери з Великої Сімки атаку на Україну бачать як атаку на цей вільний, демократичний світ». [1] Також Міністр закордонних справ України застеріг західні демократії щодо російської загрози, та відзначив, що Росія використовує Україну як поле випробувань своєї інформаційної війни проти Західних демократій. За його словами, підтримка України повинна розглядатися як частина більшої картини.[2]

Усі країни G 7 рішуче засудили дії Росії та виступили за збереження санкцій проти Росії через її незаконні дії щодо України. Міністерство закордонних справ Канади заявило: «Міністр Фріланд та інші глави МЗС країн G7 підтвердили спільне прагнення порядку, заснованого на нормах міжнародного права, в тому числі з питання територіальної цілісності. Санкції, накладені на Росію після її неприйнятних дій в Україні, будуть продовжуватися».[3]

Міністр закордонних справ Німеччини Гайко Маас (Heiko Maas) заявив, що не бачить у найближчому майбутньому можливості повернення Росії до G7. «На даний момент це взагалі не питання» – заявив Маас.[4] Раніше він також відзначив, що у нього немає впевненості в тому, що президент Володимир Путін від початку свого правління хотів вести Росію демократичним шляхом. Разом з тим очільник МЗС ФРН закликав Росію до діалогу. [5]

Важливим є те, що країни G7 вирішили створити спеціальну групу для вивчення агресивної поведінки Росії та заявили, що працюватимуть над планом вдосконалення координації, щоб відбити іноземне втручання у вибори. Зокрема Борис Джонсон, Міністр Закордонних справ Британії заявив: «Ми вирішили створити групу у рамках G7, яка аналізуватиме злостиву поведінку Росії у всіх її проявах: кібервійна, дезінформація, спроби вбивства – будь що, щоб колективно знайти відповідь».[6]

23 квітня країни «Великої сімки» оприлюднили спільне комюніке за результатами зустрічі. Зокрема у документі держави G7: заявили, що тривалість пов’язаних із Донбасом економічних санкцій безпосередньо прив’язана до повної та безповоротної імплементації Росією Мінських угод та підкреслили, що «ми також залишаємося готовими вжити подальші обмежувальні заходи, якщо дії Росії цього вимагатимуть»; закликали Росію припинити таку поведінку, яка стоїть на заваді можливості відновлення конструктивної співпраці жити відповідно до своїх міжнародних зобов'язань, дотримуватися відповідальності щодо підтримання міжнародного миру і безпеки як Постійний член Радбезу ООН; схвалили заходи, вжиті окремими державами, з метою обмеження ворожої розвідувальної діяльності Росії й підвищення колективної безпеки. Разом з тим, у комюніке вказоно: «Незважаючи на це, ми й надалі залучатимемо Росію до вирішення регіональних криз та глобальних викликів».[7]

Таким чином, зустріч «Великої сімки» показала значну увагу країн-лідерів до протидії деструктивним діям Кремля в світі та до ситуації в Україні. Запрошення Міністра Клімкіна свідчить про те, що Україна не виходить з поля зору цих держав, і вони намагаються напрацювати практичний механізм стримування, тепер вже спільного ворога – Путіна.  Так як Україна має вже чотирьохрічний  досвід у боротьбі з російськими гібридними загрозами, то було б доцільним об’єднати напрацювання і ресурси задля координованих дій.  Про це натякнула Христя Фріланд яка заявила, що незабаром деталізує план покращення координації між державами-членами, коли стикається з іноземним втручанням.[8] Разом з тим, представники G7 закликали Україну до створення Антикорупційного суду відповідно до рекомендацій Венеціанської комісії, до прогресу у проведенні реформ виборчого законодавства та ухвалення Закону про національну безпеку, що свідчить про пильну увагу до внутрішніх процесів в Україні, які не завжди викликають довіру.

 

 


[1] http://mfa.gov.ua/ua/press-center/news/64412-ukrajina-vzyala-uchasty-u-zahodah-velikoji-simki-v-toronto

[2] https://www.nationalobserver.com/2018/04/23/news/ukraine-foreign-minister-warns-g7-russian-threats-western-democracy

[5]http://www.dw.com/uk/%D0%B3%D0%BB%D0%B0%D0%B2%D0%B0-%D0%BC%D0%B7%D1%81-%D1%84%D1%80%D0%BD-%B2%D0%B8%D0%BA%D0%BB%D1%8E%D1%87%D0%B8%D0%B2-%D0%BF%D0%BE%D0%B2%D0%B5%D1%80%D0%BD%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F-%D1%80%D0%BE%D1%81%D1%96%D1%97-%D0%B4%D0%BE-g7/a-43489017

[6] https://www.reuters.com/article/us-g7-summit-foreign/g7-foreign-ministers-condemn-russian-behavior-says-it-impedes-cooperation-idUSKBN1HU1OS

[7] https://g7.gc.ca/en/g7-presidency/themes/building-peaceful-secure-world/g7-ministerial-meeting/g7-foreign-ministers-joint-communique/

This entry was posted in Аналіз теми тижня. Bookmark the permalink.

Comments are closed.