INTERNATIONAL WEEKLY № 14 (01.08.2018 – 15.08.2018)

 

Звіт Моніторингової місії ООН: неупередженість позиції чи вдалий привід для дискредитації України?

9 серпня 2018 року, голова Моніторингової місії ООН з прав людини в Україні Фіона Фрейзер представила тематичну доповідь щодо порушень прав людини та міжнародного гуманітарного права, які були скоєні в контексті подій в Іловайську в серпні 2014 року. У доповіді зазначається, що під час подій під Іловайськом у 2014 році всі сторони конфлікту припускалися серйозних порушень прав людини. Йдеться також про те, що що українська влада не повною мірою провела розслідування злочинів під Іловайськом, які можливо, є військовими злочинами.

Фрейзер зазначила, що «на основі узгоджених повідомлень» встановлено факти вбивств та катувань цивільних осіб та осіб, що не брали участь у бойових діях, «хоча це не мало масового чи системного характеру». «У період з 18 по 28 серпня місто, в якому залишалося близько 12 тисяч жителів, було розділено на частини, які контролювалися українськими силами та збройними групами. Бойові дії мали руйнівний вплив на цивільне населення в Іловайську та навколишніх селах. Щонайменше 36 цивільних осіб загинули в результаті невибіркових обстрілів, 600 із 1800 приватних будинків було зруйновано, також було пошкоджено 116 багатоповерхових будинків», – розповіла Фрейзер.[1] За словами Фрейзер, доповідь грунтується на інформації, яку Моніторингова місія ООН з прав людини зібрала шляхом проведення понад 80 інтерв’ю з жертвами конфлікту по обидва боки від лінії зіткнення.

Під час брифінгу голова Місії ООН  не згадувала про відповідальність та роль Росії, яка здійснила агресію проти України та окупувала частину її території. Сторону, яка протистояла українським військовим, вона називала «збройні групи» (armed groups), не додаючи означення «незаконні».

Колишній командир батальйону «Донбас» Анатолій Виногродський відзначив, що у звіті ООН неточно зазначено хронологію подій та учасників боїв. До прикладу він вказує: «Перші бої за Іловайськ розпочалися 4 серпня. Там брали участь батальйон "Кривбас" і Збройні сили України. Однак у звіті зазначається, що це все сталося лише 10 серпня і батальйон "Кривбас" там не згадують».[2]

Засновник батальйону «Донбас» Семен Семенченко зазначив, що на запланованій зустрічі з Фіоною Фрейзер він планує звернути її увагу на необхідності діяти згідно договору, в якому чітко прописано, що моніторинг має здійснюватися відповідно до принципів ООН – неупередженості, об'єктивності та прозорості. «Якщо ви берете дані з окупованих територій, то візьміть також дані від людей, яких ви обвинувачуєте», – додав він.[3]

Семенченко також зазначив, що батальйон «Донбас» переважно складався з жителів окупованого Криму та Донецької та Луганської областей. За його словами «ні про яку ненависть, яку нам приписують, не йдеться – я ні разу не зустрічав ситуації, коли б наш боєць поводився вороже до місцевих».[4]

Військовий кореспондент, волонтер Роман Бочкала вказує й на інше: « Іловайськ – це не була операція ЗСУ, там були добробати. І, звісно, запитання тут виникатимуть…Воєнні злочини не мають національності. Але чому тоді ООН не говорить про звірства бойовиків в ОРДЛО? Вони навіть не приховують цього, хоча є безліч відео. А ця заява ООН виглядає як спроба кинути тінь на українських військовослужбовців».[5]

Загалом ситуація, яка склалася навколо звіту ООН не на користь Україні. У великій мірі, через прорахунки у зовнішній та внутрішній політиці, страждає імідж України та її Збройних Сил. Міністерство закордонних справ не прокоментувало заяву представників ООН.

Причинами цієї ситуації є те, що Україна офіційно не визнала стану війни з Росією та не визнала її стороною конфлікту.  Саме тому ми часто чуємо від міжнародної спільноти про «українську кризу», «збройні групи» тощо. Адже Київ навіть не увів військового стану в державі чи на частині її території. Тому ці причини і визначають ставлення інших країн та міжнародних організацій до України. У Законі «Про оборону» чітко виписаний порядок дій у разі нападу. Невиконання цього закону призвело до тотального хаосу. Не було створено єдиний центр організації оборони країни – Ставку Верховного Головнокомандувача, не був введений у дію стратегічний план для відбиття агресії проти України.

 Відтак, керівництво України несе за це відповідальність. Разом з тим звіт  Фіони Фрейзер є суперечливим і має дещо суб’єктивний характер.  І у зв’язку з цим, мала би бути офіційна заява України. Цілком очевидно, що основоположною причиною, яка   призвела трагедії в Ілловайську, є вторгнення збройних сил Росії в Україну, окупація ними території незалежної держави та вчинення воєнних злочинів. І про це мала б згадати пані Фрейзер. Примітно  й те, що під час брифінгу для журналістів голова місії ООН не вказала на відповідальність та роль Росії, яка здійснила агресію проти України та окупувала частину її території, не згадана Росія і в рекомендаціях, які ООН в кінці звіту надає лише Україні та представникам «Л/ДНР».[6]

Як відзначив Анатолій Гриценко, колишній міністр оборони, полковник запасу: «Хіба вони не знають, що якби не було факту російської агресії, то не було би Іловайська і Дебальцева? Не можна виривати інформацію з контексту… Звідки з’явились «Гради»? З супермаркету? Ось тому вони заангажовані».[7]

 

[1] https://www.ukrinform.ua/rubric-ato/2514705-obstrili-ilovajska-u-2014-vbili-36-civilnih-misia-oon.html

[2] https://ua.interfax.com.ua/news/press-conference/524598.html

[3] https://ua.interfax.com.ua/news/press-conference/524598.html

[4] https://ua.interfax.com.ua/news/press-conference/524598.html

[5] http://gordonua.com/ukr/news/war/-bochkala-ilovajsk-tse-ne-bula-operatsija-vsu-tam-znahodilisja-dobrobaty-ale-chomu-oon-ne-govorit-pro-zvirstva-bojovikiv-300404.html

[6]https://glavcom.ua/publications/moskva-priklala-do-cogo-ruku-zvit-oon-pro-ilovaysk-provokaciya-do-richnici-tragichnih-podiy-519391.html

[7] https://glavcom.ua/publications/moskva-priklala-do-cogo-ruku-zvit-oon-pro-ilovaysk-provokaciya-do-richnici-tragichnih-podiy-519391.html

 
This entry was posted in Опір російській гібридній війні, Опір російській гібридній війні. Bookmark the permalink.

Comments are closed.