INTERNATIONAL WEEKLY № 16 (01.09.2018 – 15.09.2018)

Зміни до Конституції України: чи змінить це ставлення ЄС до України?

На початку вересня 2018 року на сайті ВР з’явився текст президентського законопроекту про внесення змін до Конституції України щодо стратегічного курсу держави на набуття повноправного членства України в ЄС та НАТО.

У законопроекті запропоновано закріпити незворотність курсу України на європейську і євроатлантичну інтеграцію та підтвердження європейської ідентичності українського народу у преамбулі Основного закону. Крім того, до повноважень ВР додати «реалізацію стратегічного курсу держави на набуття повноправного членства України в Європейському Союзі та в Організації Північноатлантичного договору». Також у Конституції пропонується зазначити, що «Президент України є гарантом реалізації стратегічного курсу держави на набуття повноправного членства України в Європейському Союзі та в Організації Північноатлантичного договору». Водночас у повноваженнях Кабміну пропонується вказати, що той: «Забезпечує реалізацію стратегічного курсу держави на набуття повноправного членства України в Європейському Союзі та в Організації Північноатлантичного договору».[1]

Така ініціатива президента знайшла як позитивні так і негативні відгуки. Нагадаємо, вступ до ЄС та НАТО як мету України вже зафіксовано у Законах України «Про національну безпеку та оборону» і «Про засади внутрішньої та зовнішньої політики». «Серед політиків дедалі більше стає охочих поставити під сумнів наш чітко вивірений європейський курс. Окремі безвідповідальні політикани малюють необхідність повернення на Схід. Щоб ніхто не думав «петляти», впевнений, що це має бути прямим текстом зафіксовано в Конституції», – пояснює Президент.[2]

 Якщо ж проаналізувати досвід країн пост-соціалістичного табору, які зараз є членами ЄС, то жодна з них не змінювала свою Конституцію для декларування намірів про вступ до НАТО та ЄС. До прикладу, Латвія приєдналася до ЄС на основі Конституції 1922 року, хоча в документі прописана непорушність суверенітету держави.

Старший аналітик Української ради з міжнародних відносин Володимир Денисюк переконаний, що фіксація намірів щодо  ЄС та НАТО навіть у Конституції ніяким чином не вплине на практичний поступ євроінтеграції України. «Якщо в країні не відбуватимуться серйозні реформи, якщо їхні результати не відчуватимуть пересічні громадяни, то будь-яка політична сила зможе змінити цей курс, навіть якщо він буде прописаний в Основному законі», – сказав експерт.[3]

Політичний експерт, кандидат історичних наук Олександр Палій, навпаки, відзначив, що: «…такий крок продемонструє західним партнерам серйозність наших намірів щодо євроатлантичної інтеграції, оскільки означатиме, що жоден новий український уряд вже не змінить напрямку, закріпленого в Конституції».[4]

Загалом в ЄС сприйняли цю новину досить скептично. «Ми переконані, що більшість людей дивиться в напрямку Європи. І ми маємо це переконання незалежно від того, це закріплено в Конституції чи ні», – зазначив представник фракції Європейської народної партії, постійний доповідач Європарламенту щодо України Міхаель Галер, коментуючи цю ініціативу. Депутат від соціал-демократів Кнут Флекенштайн заявив, що українці самі вирішують, що і як прописувати у своїй Конституції, але запропонував все-таки зосередитися на «роботі сьогоднішнього дня». Ребека Хармс з фракції Зелених також вважає, що Україні потрібні трохи інші зміни. Наприклад, новий Закон про вибори.

Прес-служба НАТО, прокоментувала таку ініціативу процитувавши резолюцію саміту НАТО у Брюсселі. «Ми непорушні щодо нашої підтримки права України вирішувати своє майбутнє і зовнішню політику самостійно, без втручання ззовні. В світлі знову заявлених прагнень України до членства в НАТО, ми вірні нашим рішенням, прийнятим на саміті в Бухаресті», – йдеться у тій частині резолюції, яка стосується України.[5]

Таким чином, внесення змін до Конституції України щодо набуття повноправного членства України в ЄС та НАТО є досить дискусійною темою в експертному середовищі. Більше того, наближення виборів робить її більш схожою на політичний піар. Разом з тим, це не применшує її значущості. Євроатлантична інтеграція є стратегічним курсом України який дійсно було би варто закріпити в Основному законі зважаючи на багаторічну невизначеність України та геополітичні коливання її зовнішньополітичного курсу. Безумовно і те, що впровадження  конкретних практичних кроків у реформуванні країни подоланні корупції є найкращою запорукою євроатлантичної інтеграції. З огляду на заяви європейських політиків, саме результати реформ визначатимуть успіх інтеграційних процесів України.

 

 

 

This entry was posted in Аналіз теми тижня. Bookmark the permalink.

Comments are closed.