INTERNATIONAL WEEKLY № 17 (15.09.2018 – 30.09.2018)

Перспектива повернення Росії в ПАРЄ: які цінності переважать у Європі?

20 вересня Комітет Парламентської асамблеї Ради Європи з питань регламенту у Парижі обговорив пропозиції щодо можливого внесення змін до правил асамблеї у частині повноважень делегацій, зокрема участі у голосуваннях. Дебати з цього питання відбудуться пізніше, у жовтні на пленарній сесії ПАРЄ.[1] Суть цих змін зводиться до того, що у  майбутньому це дасть можливість РФ повернутися  до організації без санкцій.  Саме для цього Кремль активізував своє лоббі в РЄ.

Повідомляється, що в Парламентській асамблеї Ради Європи вже узгодили із представниками РФ обраний підхід до внесення поправок до регламенту ПАРЄ. Більше того, такий підхід вже узгоджений між генсеком Ради Європи Турбйорном Ягландом та представниками РФ, а також із Берліном та кількома іншими західними столицями.[2]

Санкційний механізм планують ускладнити настільки, щоби застосувати санкції щодо Росії було вкрай складно. Для цього планується підвищити до 2/3 кількість голосів, необхідних для підтвердження санкцій (нині достатньо половини голосів).

До того ж процедура ініціювання санкцій буде змінена таким чином, що Росія матиме змогу заблокувати сам розгляд питання, якщо збере достатньо людей у залі – кількість підписів, які треба зібрати для початку розгляду питання, не буде відома наперед. При цьому у проекті резолюції взагалі немає згадки про РФ.[3]

Тим часом, у Росії «дозріває» рішення про вихід із Ради Європи, заявила голова Ради Федерації Росії Валентина Матвієнко під час зустрічі з очільницею Парламентської асамблеї Ради Європи (ПАРЄ) Ліліан Морі-Паск’єю. За її словами, «далі затягувати цю паузу немає сенсу», оскільки після кількох років переговорів і роз’яснень російської позиції ситуація «стоїть на мертвій точці».[4] У Москві, отримавши проміжну перемогу – несподівано для своїх прибічників у Раді Європи заявили, що незадоволені цим рішенням. Більше того напередодні посол  Росії у Страсбурзі заявив рівно протилежне – запевнив міжнародну спільноту, що Росія не буде виходити з Ради Європи.

В українському МЗС переконані, що нові погрози – це звичайний шантаж, для того щоби зібрати ще більше голосів на користь жовтневого рішення ПАРЄ про «прощення» росіян. Однак, схоже що в  Росії й справді задумуються, чи не буде повернення до ПАРЄ та продовження її членства надто клопітким. Як не як, РЄ має стояти на варті прав людини. Тому, деякі експерти вважають, що в Москві всерйоз замислюються над тим, чи варто їм визнавати свою перемогу. Не можна виключити, що вони доб’ються зміни правил, змусять європейців поступитися своїми принципами, нашкодять цим низці європейських політиків – а після того знову відмовляться їхати до Страсбурга.[5]

Зі свого боку, Україна може припинити співпрацю з Парламентською асамблеєю Ради Європи у випадку, якщо Росія відновить роботу в органі. Про це повідомив керівник української делегації у ПАРЄ Володимир Ар'єв. За його словами, ПАРЄ піддається шантажу з боку Росії і готовий «продати індульгенцію» режиму Путіна. Нардеп також зазначив, що шанси позитивного для РФ рішення складають 50%. У разі такого рішення Україна може припинити співпрацю з асамблеєю.[6]

Спроби, які здійснюються для повернення російської делегації, шкодять самій Раді Європи, послаблюють повагу до неї, ведуть до саморуйнації цієї організації через втрату довіри до неї. Про це у Страсбурзі заявив голова української делегації ПАРЄ Володимир Ар’єв. Він додав, що не ПАРЄ має відповідати вимогам Російської Федерації, а РФ треба змусити виконувати свої зобов’язання, які вона взяла на себе під час вступу до Ради Європи, зокрема щодо ситуації з Україною.[7] 

Таким чином резюмуючи події, які зараз відбуваються у ПАРЄ, випливає наступний висновок. ПАРЄ – один з двох головних статутних органів Ради Європи, консультативний орган, що складається з представників парламентів  усіх держав-членів. ПАРЄ є найстарішим в Європі  органом міжпарламентської співпраці. Основною статутною умовою для вступу країн до Ради Європи є визнання державою-кандидатом принципу верховенства права, її зобов'язання забезпечити права та основні свободи людини всім особам, які знаходяться під її юрисдикцією, та ефективно співпрацювати з іншими державами з метою досягнення цілей РЄ. Виникає питання, чи відповідає РФ цій основній умові? Росія веде загарбницьку війну в Україні, порушує принципи міжнародного права, втручається у вибори інших держав, здійснює хімічні атаки на громадян інших країн, потурає режиму Асада в Сирії. Про порушення прав громадян в самій Росії годі й говорити. У випадку повернення РФ до ПАРЄ, сама Рада Європи повністю дискредитує себе як організація, в основі якої лежить принцип верховенства права і яка стоїть на захисті прав і свобод людини і громадянина. Більше того, це дискредитує і саму  Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, яка слугує основою для Європейського суду з прав людини. Тому, якщо станеться так, що ПАРЄ поверне РФ до своїх лав, Україна матиме моральне право вийти з цієї організації. Так чи інакше все буде вирішуватися в жовтні на сесії ПАРЄ. Проте, Україні слід порушити тишу навколо цього питання. Адже ПАРЄ виконує ультиматум Москви під виглядом планової реформи.

Загалом такі рішення у майбутньому призведуть не тільки до погіршення відносин України та ПАРЄ, а й до повної втрати довіри до РЄ та дезінтеграційних процесів у ЄС. 

 

This entry was posted in Аналіз теми тижня, Відносини Україна-ЄС. Bookmark the permalink.

Comments are closed.