INTERNATIONAL WEEKLY № 19 (15.10.2018 – 31.10.2018)

 

Бурхливе рішення РПЦ щодо припинення євхаристійного спілкування з Константинопольською церквою

14 жовтня 2018 року Патріарх РПЦ Кирило зібрав термінове засідання синоду через приїзд екзархів Константинопольського патріарха в Україну. Як зазначається на сайті Московського патріархату, відкриваючи засідання, Кирило заявив, що "на порядку денному одне питання, пов’язане з реалізацією рішення Константинопольського патріархату про направлення в Україну так званих екзархів". На зборах обговорювався і стан здоров’я митрополита Київського Онуфрія – він не зміг приїхати, але все таки погодився на обговорення у режимі відеоконференції. Онуфрій запевнив синод, що обидва екзарха Константинопольського патріарха прибули в Україну. За його словами, одного призначили для проведення переговорів зі стороною, котру представляє патріарх Філарет, іншого – зі стороною Макарія, очільника автокефальної церкви.

Як відомо, наприкінці минулого місяця Вселенський патріарх Варфоломій на зустрічі у Стамбулі повідомив предстоятелю Російської православної церкви патріарху Кирилу, що збирається надати Українській православній церкві автокефалію. Предстоятель Української православної церкви Київського патріархату Філарет (Денисенко) впевнений, що єдина помісна церква у країні буде створена до кінця поточного року.[1]

Наприкінці стало відомо, що Російська православна церква розриває євхаристійне спілкування з Вселенським патріархатом через його рішення щодо автокефалії для української православної церкви. Про це рішення, повідомив журналістам на брифінгу після закінчення засідання синоду Іларіон, митрополит Волоколамський, голова відділу зовнішніх церковних зв’язків Московського Патріархату. Всі рішення Константинополя, за словами Іларіона, на думку РПЦ – незаконні та "канонічно нікчемні". "РПЦ не приймає цих рішень і не буде ним слідувати. Церква, яка вступила в спілкування з розкольниками, виключила себе з поля православної церкви. Саме тому ми вимушені розірвати відносини з Константинополем, оскільки вони ідентифікували себе з розколом", – додав Іларіон.

Цей крок РПЦ став відповіддю на рішення синоду Константинопольського патріархату про надання автокефалії (незалежності) православній церкві, яку в недалекому майбутньому планують створити в Україні. Крім того, Константинопольський патріархат зняв анафему (відлучення від церкви) з голови невизнаної Української православної церкви Київського патріархату Філарета і скасував документ 17-го століття, за яким, як вважає РПЦ, в її юрисдикцію були передані території нинішньої України. Прес-секретар патріарха Московського Кирила Олександр Волков заявив, що, прийнявши таке рішення, Константинополь "перейшов червону межу".[2]

Це рішення означає, що священики РПЦ не зможуть здійснювати спільні богослужіння з представниками Вселенського патріархату, а миряни не зможуть причащатися в храмах Вселенського патріархату. У заяві, ухваленій на Синоді, зокрема, сказано: "Прийняття в спілкування розкольників та підданих анафемі в іншій Помісній Церкві з усіма рукопокладеними ними "єпископами" й "кліриками", посягання на чужі канонічні уділи, спроба відректися від власних історичних рішень і зобов’язань, – все це виводить Константинопольський Патріархат за межі канонічного поля і, до великої нашої скорботи, унеможливлює для нас продовження євхаристійного спілкування з його ієрархами, духовенством і мирянами". "Відтепер і надалі до відмови Константинопольського Патріархату від прийнятих ним антиканонічних рішень для всіх священнослужителів Російської Православної Церкви неможливо співслужіння з кліриками Константинопольської Церкви, а для мирян – участь у таїнствах, що здійснюються в її храмах", – вказується в документі.[3]

Представник Київської Патріархії Євстратій Зоря відреагував на рішення РПЦ про розрив із Константинополем. На його думку, синод Російської православної церкви повторює політику Кремля і йде шляхом самоізоляції у відповідь на законні рішення міжнародного співтовариства. На його думку, ситуація "рано чи пізно буде виправлена і РПЦ повернеться до спілкування". "Тепер перед усіма, хто належать до Московського патріархату в Україні, виникає запитання: йти разом із РПЦ в розділення або залишатися в єдності зі Вселенським Православ’ям – через Помісну Українську Церкву", – зазначає Зоря.[4]

Проведення в Мінську Синоду РПЦ, який різко засудив курс на автокефалію Української православної церкви, розмиває образ Білорусі як країни-миротворця і самостійного міжнародного суб’єкта. Вперше в історії Російської православної церкви (РПЦ) засідання Синоду за межами Росії відбулося в Мінську. І обговорювали на ньому ситуацію зі статусом православної церкви в сусідній Україні. Уже саме місце проведення Синоду та порядок денний свідчать про те, що ми маємо справу не стільки з подією релігійного життя, скільки з великою політикою, точніше, геополітикою. Про те, що геополітика тут домінує, говорить і той факт, що питання української автокефалії обговорювали і на надзвичайному засіданні Ради безпеки Росії. Здається очевидним, що почався процес надання Всесвітнім патріархатом автокефалії Українській церкві – результат того конфлікту Росії з Україною і Заходом, який почався після Криму, тієї ізоляції, в якій опинилася Росія, результат її «вставання з колін».[5]

Рішення Мінського синоду Російської православної церкви щодо розриву євхаристичного спілкування зі Вселенським патріархатом фактично призводить до розколу у православ’ї. Російська православна церква, таким чином, поставила себе поза світовим православ’ям. Адже, якщо говорити не церковною мовою, «припинення євхаристичного спілкування» означає визнання розколу. Тож тепер РПЦ де-факто є неканонічною, з точки зору інших православних церков, які підтримують спілкування в рамках Вселенського патріархату.[6]

Отже, через події пов’язані з наданням Томосу про автокефалію Православної Церкви в Україні, можна стверджувати, що подібна бурхлива реакція з боку РПЦ була очікувана. Зважаючи на суперечки між двома патріархатами , що тривають кілька місяців слід очікувати подальшого загострення церковної війни з Росією. Та оскільки Росія не збирається змиритись з втратою верховенства над церквою в Україні, наразі вона шукає шлях зірвати надання автокефалії використовуючи різноманітні провокації, включаючи питання про захист російської церкви Московського патріархату в Україні.
Незважаючи на те що, Російська православна церква власним рішенням намагалась наголосити на важливості її впливу, для РПЦ 
припинення євхаристійного спілкування
 з Константинопольською церквою та відмова визнання  рішення Константинополя щодо надання автокефалії Єдиній помісній церкві в Україні означите загнання в глухий кут, що призведе до самоізоляції російського православ’я. Так Росія в особі РПЦ втратить потужний інструмент деструктивного впливу на український соціум та дестабілізації ситуації в країні, що буде сприяти зміцненню єдності та національної безпеки України.


[1]https://znaj.ua/society/173343-ostannіj-shans-poslanets-putіna-u-ryasі-tryase-sinod-za-ukraїnu

[2]https://www.bbc.com/ukrainian/news-45865460

[6]https://www.unian.ua/politics/10300122-pravoslavniy-rozkol.html

 

This entry was posted in Аналіз теми тижня, Зовнішня політика України, Росія. Bookmark the permalink.

Comments are closed.