INTERNATIONAL WEEKLY № 20 (01.11.2018 – 15.11.2018)

Запровадження санкцій Росією проти України не призведе до значних економічних збитків

22 жовтня Президент Російської Федерації Володимир Путін підписав Указ про запровадження санкцій проти України. Спеціальні економічні заходи обґрунтували «недружніми діями України щодо громадян і юридичних осіб Російської Федерації». В Указі від усіх юридичних і фізичних осіб – резидентів РФ вимагають «у своїй діяльності спиратися на те, що з дня набуття чинності цього указу щодо окремих фізичних і юридичних осіб застосовують спеціальні економічні заходи». Список санкцій і обмежувальні заходи доручено визначити уряду Росії. Указ набирає чинності з дня його підписання і підпадає під скасування за поданням уряду РФ у разі скасування обмежувальних заходів, запроваджених Україною щодо громадян і юридичних осіб РФ.[1]

1 листопада Прем'єр-міністр Росії Дмитро Медведєв підписав Постанову про запровадження спеціальних економічних заходів проти України.Як повідомляє прес-служба уряду РФ, під російські санкції потрапили 322 українських громадян і 68 компаній. Серед тих, на кого поширюються санкції – судді Конституційного суду України, депутати Верховної Ради VIII скликання, великі українські підприємці, чиновники адміністрації президента України, керівники органів виконавчої влади України та великих українських компаній, а також юридичні особи. Зокрема, в російський список санкцій потрапили старший син президента України Петра Порошенка Олексій, глава МВС Арсен Аваков, голова Нафтогазу України Андрій Коболєв, начальник Генштабу ЗСУ Віктор Муженко, генпрокурор Юрій Луценко, спікер Верховної Ради Андрій Парубій, екс-прем'єр України Арсеній Яценюк, нардеп Дмитро Ярош, лідер ВО Свобода Олег Тягнибок. лідер Батьківщини Юлія Тимошенко. Рахунки, цінні папери та майно учасників списку санкцій, що є в Росії, підлягають блокуванню. Також заборонено виводити капітал громадян і компаній за межі  Росії.[2]

Це наймасштабніші обмеження, введені під час конфлікту між Кремлем і Заходом після російської агресії проти Києва. Хоч антиукраїнські санкції матимуть економічні наслідки, проте більш значним буде їхній політичний ефект. Про це у статті для Atlantic Council пише шведсько-американський економіст і дипломат Андерс Ослунд.Російський "чорний список" можна читати як довідку про те, хто є хто серед української еліт. У нього потрапили лідери партій, які заявляють про свій проєвропейський курс, а також ліберальні депутати, члени правлячої партії "Блок Петра Порошенка" і люди з близького оточення українського президента. Хоча імені самого президента в ньому немає. Єдина політична сила, яку Москва санкційно фактично обійшла – це "Опозиційний блок", йдеться у публікації. Автора матеріалу дивує бізнес-складова російського санкційного списку, яка стала копією рейтингу найбагатших українців за версією Forbes.

Цікавим є те, в нього Кремль вніс російського бізнесмена Павла Фукса, який мешкає у Москві, партнера Дмитра Фірташа – Івана Фурсіна, а також Костянтина Григоришина, який донедавна був громадянином Росії. Виконавчий директор "Нафтогазу" Андрій Коболєв теж потрапив під дію антиукраїнських санкцій. Це теоретично може означати, що "Газпром" більше не хоче вести переговори з українською компанією, зауважує експерт. Водночас Кремль "пошкодував" олігархів Ріната Ахметова і Вадима Новинського, а також компанії, які їм належать. "Рошен" та інші фірми, які належать Порошенку, теж не потрапили до російського списку, акцентує увагу Ослунд. 

Незважаючи на те, що російські санкції можна сприймати як відповідь на обмеження, введені США та Україною, вони надто масштабні. Тому через них будь-кому, хто в Україні захоче виступити за лояльну до Росії політику, буде важко. З огляду на те, що до президентських виборів залишилося всього 5 місяців, проросійські кандидати в Україні також не зможуть просувати свою політичну платформу.[3]

Зі свого боку, Україна ввела санкції проти фізичних і юридичних осіб Російської Федерації ще в 2014 році після анексії Криму та початку військових дій на Донбасі. Санкції торкнулися 1228 громадян РФ і 468 компаній. Особам, внесеним до списку санкцій, заборонили в’їзд на територію України і конфіскували їхні активи.[4]

Національний банк України (НБУ) не очікує великих втрат українських фізосіб і юросіб через їх потрапляння до списку санкцій Росії. Про це заявила заступник голови НБУ Катерина Рожкова, пише видання liga.net."Нам потрібно провести більш детальний аналіз, але враховуючи, що більшість санкцій стосується фізосіб, сподіваємося, що вони після агресії Росії не зберігають свої активи в цій країні", – сказала вона. Рожкова зазначила, що з українських банків в списку тільки один – "Кредит Дніпро". "Ми теж розраховуємо, що у них немає операцій з російськими контрагентами", – сказала заступник голови НБУ.[5]

У Євросоюзі розкритикували запровадження Росією санкцій відносно фізичних осіб та деяких компаній України. Про це заявив у п'ятницю речник Євросоюзу, повідомляє власний кореспондент Укрінформу. "Рішення російського уряду увести фінансові заходи проти українських осіб та компаній є необґрунтованим. Необхідно уникати кроків, які спрямовані на загострення ситуації та які підривають пошук рішення заради відновлення територіальної цілісності України", – наголосили в ЄС.[6]

Таким чином, запроваджуючи санкції Кремль бажає демонструвати свою зверхність і залежність України в економічному плані, та передусім використати як інструмент впливу на майбутні президентські вибори. До того ж, розповсюджуючи пропаганду про «покарання ворогів» Росія, тим самим дає змогу відвернути увагу своїх громадян від низки власних проблем. Для України введення санкцій з боку Російської Федерації було очікуваним. Хоча сьогодні і існують торгівельні відносини з Російською Федерацією, проте зважаючи на значне скорочення товарообігу між двома країнами економічні збитки від російських санкцій не будуть значними.


 

 

[1]https://zaxid.net/putin_pidpisav_ukaz_pro_sanktsiyi_proti_ukrayini_n1468226

[3]https://24tv.ua/kiyiv_staye_vse_stiykishim_do_rosiyskih_sanktsiy__ekspert_n1058697

[4]https://www.stopfake.org/uk/sanktsiyi-rosiyi-proty-ukrayiny-hto-u-spysku-i-yaki-budut-naslidky/

[5]https://biz.nv.ua/ukr/economics/u-natsbanku-vidreahuvali-na-sanktsiji-rosiji-proti-ukrajini-2504209.html

This entry was posted in Аналіз теми тижня, Двосторонні відносини, Зовнішня політика України, Росія. Bookmark the permalink.

Comments are closed.