INTERNATIONAL WEEKLY #07-08(05.03.2013-19.03.2013)

 

АНАЛІЗ ТЕМИ ТИЖНЯ:  ЕКСПЕРТНА ДИСКУСІЯ НА ТЕМУ «ЩОРІЧНИЙ ЗВІТ ГЕНЕРАЛЬНОГО СЕКРЕТАРЯ НАТО 2012: ОБОРОНА – ЦЕ ВАЖЛИВО»

 

14 березня 2013 року в Дипломатичній академії України при МЗС України відбулася експертна дискусія на тему «Щорічний звіт Генерального секретаря НАТО 2012: оборона – це важливо», яка проводилася Центром інформації та документації НАТО в Україні та Інститутом зовнішньої політики Дипломатичної Академії України при МЗС України.

З вітальними ремарками виступили Григорій Перепелиця, директор Інституту зовнішньої політики та Наталія Немилівська, директор Центру інформації та документації НАТО в Україні.

Відкрила дискусію доктор Ґерлінда Нігус, керівник Відділу з роботи з країнами-партнерами та країнами–членами  НАТО Управління громадської дипломатії штаб-квартири НАТО з доповіддю-презентацією щорічного звіту Генерального секретаря НАТО за 2012 рік. В своїй доповіді доктор Ґерлінда Нігус окреслила три основні категорії, що включені у звіт: оперативні пріоритети НАТО, гарантування обороноздатності для майбутнього та розширення партнерських відносин.

Ґерлінда Нігус детально зупинилася на ситуації в Афганістані. НАТО змінює своє ставлення та підхід до цієї операції. Якщо до цього ця операція була виключно бойовою, то після 2014 року метою НАТО буде підтримка та допомога, а також керівництво та наставництво. До 2014 року афганська влада і сили безпеки повністю переберуть на себе ці повноваження. Крім того, доктор Ґерлінда Нігус підкреслила, що більшість афганського населення живуть у безпеці, хоча і існують виключення. Вона підкреслила, що не тільки НАТО, але і міжнародна спільнота і надалі буде віддана справі допомоги Афганістану, з метою отримання надійного і стабільного партнера навіть після 2014 року.

Наступне питання, на якому зосередилася доктор Ґерлінда Нігус - боротьба з піратством. Вона підкреслила, що НАТО та ЄС співпрацюють один з одним в даній сфері. Крім того, вона зазначила про важливий вклад України в боротьбі з піратством в операції «Океанський щит».

Інше важливе питання, на якому зупинилася доктор Ґерлінда Нігус було присвячене колективній обороні. НАТО на даний момент знаходиться під значним фінансовим тиском. В даному питанні пані Нігус окреслила тенденцію до зменшення видатків на оборону, але  незважаючи на це, здатність та спроможність до розгортання та перекидання збройних сил НАТО значно збільшилася за останні роки. Тим не менше, проблемні питання пов’язані з підтриманням цієї спроможності залишаються.

На Чиказькому саміті було запроваджено дві ініціативи, які є актуальним в даному питанні: розумна оборона та ініціатива взаємопов’язаних сил. Ідея розумної оборони полягає в тому, щоб об’єднати країни в союз під проводом якоїсь однієї країни, який буде розбудовувати конкретні спроможності та потенціал для всього НАТО. Це повністю відповідає філософії об’єднання та спільного використання ресурсів. Прикладом цього можуть стати основні вже існуючі проекти: наземного спостереження, протиракетної оборони та спільних систем розвідки. Проект наземного спостереження охоплює 13 країн-членів НАТО. Після інтенсивних обговорень минуло року НАТО вирішило, що забезпечення роботи цієї системи буде здійснюватися за рахунок спільного фінансування Великобританії та Франції. Ці дві країни надаватимуть матеріально-технічну допомогу.

Наступний проект (протиракетної оброни) є дуже актуальним питанням у відносинах з Росією. Альянс занепокоєний розповсюдженням балістичних ракет, тому НАТО вбачає за необхідне забезпечити безпеку населення, завдяки системі протиракетної оборони. Доктор Ґерлінда Нігус підкреслила, що в цьому аспекті НАТО пропонує співпрацювати з Росією, але остання надає перевагу комплексним системам, з чим не погоджується Альянс.

Останній приклад: спільні системи розвідки. Досвід, який виніс НАТО з операції в Лівії підкреслює важливість володіти станом обставин, інформацією. Розбудова військового спостереження та розвідки – один із фундаментальних принципів ведення військової операції.

Ґерлінда Нігус також зосередила увагу на проблемі кібербезпеки. Кількість кібернападів на натівські структури зріс. НАТО знаходиться в процесі покращення політики кібербезпеки. Кібербезпека була визначена як нова загроза нашій безпеці, що активно зростає. Пані Нігус зазначила всю складність оцінки негативного потенційного впливу кіюбернападів.

На Лісабонському саміті Альянс зобов’язався розбудовувати світ без ядерної зброї, НАТО працює в напрямку досягнення цієї цілі згідно з баченням Барака Обами, але допоки ядерна зброя існує як така, ядерна концепція та ядерні спроможності залишаються в натівському арсеналі.

Останній стовп в сфері забезпечення безпеки: розширення партнерських відносин. За останній час зростає мережа партнерства НАТО як географічно, так і вглиб. Розпочалося все з країн Центральної та Східної Європи, коли була започаткована концепція «Партнерство заради миру». Пізніше були започатковані такі проекти як Середземноморський діалог, Стамбульська ініціатива. З кожним роком зростає кількість партнерів НАТО. На даний момент відбувається дискусія щодо залучення до співробітництва країн Азійсько-Тихоокеанського регіону, таких як Індія, Китай, Японія, Австралія, Нова Зеландія та інші. Нещодавно були завершені проекти з Іраком, Кореєю, Монголією. Вже були сформовані політичні рамки з Австралією.

Доктор Ґерлінда Нігус підкреслила, що партнерство з Альянсом побудовано на взаємних відносинах, спільних інтересах, питаннях, що складають занепокоєння. Ці відносини є настільки широкими та глибокими, на скільки цього бажають партнери та НАТО.  

В рамках партнерства зазначено, що співробітництво з Росією є одним із пріоритетів, НАТО бажає встановити відносини стратегічного партнерства з Росією, оскільки між Альянсом та Росією є багато питань, що є актуальними та важливими для обох сторін. Нещодавно прийнято програму співробітництва Ради Росія-НАТО, особливо це стосується військової сфери, тому що Росія зацікавлена в досвіді НАТО в процесі модернізації збройних сил.

Україна, за словами Ґерлінди Нігус – ключовий стратегічний партнер для Альянсу. Зокрема, вона висловила вдячність Україні за внесок в операції НАТО, привела приклад Афганістану, в якому Україна має намір і надалі підтримувати Альянс. Крім того, було окреслено важливість України в операції «Океанський щит», що демонструє якість військового співробітництва НАТО з Україно. Також було зазначено про підтримку НАТО в сфері реформування сектору безпеки та оборони. Багато проектів мають суто практичну спрямованість. Серед них: утилізація надлишкового військового майна та боєприпасів, співпраця в сфері громадської дипломатії та інші.

В дискусії виступили з доповідями Олег Александров, головний консультант Відділу оборонних стратегій та військово-технічної політики Інституту стратегічних досліджень. У своїй доповіді Олег Алесандров визначив, що хоча офіційне декларування прагнення України вступити в НАТО залишилося в минулому, але все одно співробітництво між ними залишилося. Конструктивне партнерство, у форматі якого Україна розвиває своє співробітництво з Альянсом, дає їй можливість отримати досвід участі у формуванні клімату міжнародної безпеки. Крім того, він зазначив, що Річна національна програма (РНП) — це можливість продовження співробітництва. Більше того, остання програма була високо оцінена Комісією Україна-НАТО. На останок, Олег Александров підкреслив, що календарний рік необхідно починати з програми, що вже затверджена, а не очікувати її затвердження на вищому політичному рівні .

 Олексій Мельник, співдиректор програм зовнішньої політики та міжнародної безпеки Центру Разумкова, виступив з доповіддю, в якій зосередився на такій проблемі в Україні як розподіл бюджету, що є неприйнятно малим за стандартами країн – членів НАТО. Пан Мельник підкреслив, що попри зміну влади, погіршення у відносинах між НАТО та Україною не відбулося: змінилася кінцева мета, але парадоксального нічого не відбулося. Він підкреслив, що головні проблеми полягають в традиційній спроможності української влади проводити системні реформи та вести зовнішню політику.

Олександр Сушко, науковий директор Інституту Євро-Атлантичного співробітництва, у своїй доповіді підкреслив важливу роль РНП як всеосяжного документу, що регулює питання двосторонньої співпраці. Він зазначив, що Україна – єдина країна, яка офіційно декларує відсутність наміру вступати в НАТО, але при цьому виконує РНП, що по суті є документом, який характеризує процес вступу в НАТО. Крім того, пан Сушко наголосив, що РНП є містком, ядром, сенсом співпраці України та НАТО. Разом з тим, він підкреслив, що в останні роки прослідковується зниження публічності та доступності документів держави, які стосуються співробітництва України та НАТО. Загальний висновок виступу Олександра Сушко полягає в тому, що РНП в Україні – екзотичний елемент, який дає можливість аналізувати і робити висновки про співпрацю України та НАТО.

Після доповідей відбулася дискусія щодо ролі та місця України у співпраці з Альянсом та пріоритетів співробітництва України та НАТО. В дискусії прийняли участь провідні українські експерти в галузі національної та міжнародної безпеки, а також співробітники МЗС та представники Міністерства оборони України.

This entry was posted in Аналіз теми тижня. Bookmark the permalink.

Comments are closed.